Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій): відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) | Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) | ||
Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення. | Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення. | ||
Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта). | Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта). | ||
| Рядок 162: | Рядок 161: | ||
'''''Зверніть увагу!''''' | '''''Зверніть увагу!''''' | ||
Відповідно до статті 182 Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 Кодексу). Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), статтею 4 якого встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема на праві користування (сервітут), праві користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), праві забудови земельної ділянки (суперфіцій). Вказані речові права на нерухоме майно є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. | |||
Після оголошення воєнного стану в Україні 24.03.2022 року було прийнято Закон України «Про в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text несення змін до деяких законодавчих актів щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]» № 2145-ІX який набув чинності 7 квітня 2022 року, яким було внесено зміни до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ерехідних положень Земельного кодексу України]. Так, зокрема, вказаним нормативно-правовим актом передбачено, що строк договору емфітевзису або уперфіцію чинність якого закінчилася після введення воєнного стану (24.02.2022) автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору. | Після оголошення воєнного стану в Україні 24.03.2022 року було прийнято Закон України «Про в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text несення змін до деяких законодавчих актів щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]» № 2145-ІX який набув чинності 7 квітня 2022 року, яким було внесено зміни до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ерехідних положень Земельного кодексу України]. Так, зокрема, вказаним нормативно-правовим актом передбачено, що строк договору емфітевзису або уперфіцію чинність якого закінчилася після введення воєнного стану (24.02.2022) автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору. | ||
