Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Додано деякі уточнення законодавства. Незначні стилістичні зміни. |
Додано деякі уточнення законодавства. Додано посилання на законодавство. |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір. | Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір. | ||
Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями | Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855:~:text=55)-,%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80,-%2D%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC службовий твір]» або «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.07.2020%7D-,%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4,-(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C)%20%2D%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4 службовий винахід]») ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256 ст. 14 ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]): | ||
* працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця); | * працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця); | ||
* створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця. | * створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця. | ||
Певні додаткові ознаки прямо передбачені законодавством для службового винаходу. Так, службовий винахід повинен бути створений з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця. | Певні додаткові ознаки прямо передбачені законодавством для службового винаходу. Так, службовий винахід повинен бути створений з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n10 ст. 1 ЗУ "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]). | ||
Окремо варто зазначити, що результат праці працівника буде вважатися об'єктом інтелектуальної власності, якщо він є результатом саме творчої праці. Так, технічна або організаційна допомога працівника при створенні об'єкту інтелектуальної власності не буде вважатися творчою і, відповідно, не призведе до виникнення прав інтелектуальної власності на результат цієї роботи. | Окремо варто зазначити, що результат праці працівника буде вважатися об'єктом інтелектуальної власності, якщо він є результатом саме творчої праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256:~:text=35)%20%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%2D%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B п. 35, ч. 1, ст. 1, ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]). Так, технічна або організаційна допомога працівника при створенні об'єкту інтелектуальної власності не буде вважатися творчою і, відповідно, не призведе до виникнення прав інтелектуальної власності на результат цієї роботи. | ||
Правовою колізією є ситуація, коли працівник створив об'єкт інтелектуальної власності у зв'язку з виконанням трудового договору. Постає питання, який обсяг прав інтелектуальної власності буде мати роботодавець на цей об'єкт інтелектуальної власності. | Правовою колізією є ситуація, коли працівник створив об'єкт інтелектуальної власності у зв'язку з виконанням трудового договору. Постає питання, який обсяг прав інтелектуальної власності буде мати роботодавець на цей об'єкт інтелектуальної власності. | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 ст. 429 ЦКУ]). | Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 ст. 429 ЦКУ]). | ||
Варто зазначити, що майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної | Варто зазначити, що майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту чи замовлення), переходять до юридичної, фізичної особи або замовника (де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у <u>повному складі</u>, якщо інше не передбачено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83)%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%94%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%2C%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 440 ЦКУ]). | ||
У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. | У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тощо. | ||
Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації. | Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n123 ст. 9 ЗУ "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]). | ||
'''Важливо''', що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати <u>4</u> <u>роки</u>. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника. | '''Важливо''', що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати <u>4</u> <u>роки</u>. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника. | ||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. | Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. | ||
Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз’ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів. | Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз’ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору (наприклад [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12#n117:~:text=35.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80,%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8). п.35, постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності"]). Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів. | ||
== Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності == | == Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності == | ||
На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів). | На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів). | ||
Також слід враховувати, чи був створений об'єкт інтелектуальної власності одним працівником чи колективом. У більшості випадків, коли йдеться про об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, йдеться про колективну працю кількох працівників. У такому випадку необхідно отримувати згоду не від одного працівника, а від кількох (за умови, що їх участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності була творчою). | Також слід враховувати, чи був створений об'єкт інтелектуальної власності одним працівником чи колективом. У більшості випадків, коли йдеться про об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, йдеться про колективну працю кількох працівників. У такому випадку необхідно отримувати згоду не від одного працівника, а від кількох (за умови, що їх участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності була творчою) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n248 ст. 13, ЗУ Про авторське право і суміжні права"]). | ||
Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця. | Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця. | ||
| Рядок 60: | Рядок 61: | ||
Такий підхід має певне підґрунтя, особливо в тих випадках, коли створення об'єкту інтелектуальної власності є основним профілем діяльності роботодавця та основною трудовою функцією працівника, задля здійснення якої він, власне, й наймався. Та оскільки такий підхід не зовсім відповідає вимогам діючого законодавства, його застосування на практиці є певною мірою ризикованим. З огляду на те, що суди при вирішенні спорів за участю працівників найчастіше приймають їх сторону, рекомендується сплачувати таку винагороду працівнику хоча б за особливого цінні та прибуткові для роботодавця об'єкти інтелектуальної власності. | Такий підхід має певне підґрунтя, особливо в тих випадках, коли створення об'єкту інтелектуальної власності є основним профілем діяльності роботодавця та основною трудовою функцією працівника, задля здійснення якої він, власне, й наймався. Та оскільки такий підхід не зовсім відповідає вимогам діючого законодавства, його застосування на практиці є певною мірою ризикованим. З огляду на те, що суди при вирішенні спорів за участю працівників найчастіше приймають їх сторону, рекомендується сплачувати таку винагороду працівнику хоча б за особливого цінні та прибуткові для роботодавця об'єкти інтелектуальної власності. | ||
Відповідно до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, працівник має право вимагати виплату роботодавцем винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності. Причому хоча законодавець прямо не забороняє включити таку винагороду до складу заробітної плати, аналіз норм відповідного законодавства приводить до висновку, що винагорода не є тотожною заробітній платі, та її виплата не залежить від того, кому належать виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності. | Відповідно до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, працівник має право вимагати виплату роботодавцем винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2389 ст. 445 ЦКУ]). Причому хоча законодавець прямо не забороняє включити таку винагороду до складу заробітної плати, аналіз норм відповідного законодавства приводить до висновку, що винагорода не є тотожною заробітній платі, та її виплата не залежить від того, кому належать виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності. | ||
Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності, якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем. | Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності], якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем. | ||
== Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності == | == Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності == | ||
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп: | Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217 ст. 11, ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]): | ||
* право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності; | * право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності; | ||
* право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності. | * право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності. | ||
Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника. | Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника. | ||
Необхідність дотримання таких прав може становити певну незручність для роботодавця, проте сторони можуть у договірному порядку домовитися про певний порядок користування ними, дещо оптимізувавши користування об'єктом інтелектуальної власності роботодавцем. Такі домовленості буде доречно закріпити у трудовому або у відповідному цивільно-правовому договорі з працівником. Наприклад, це можна зробити щодо права на ім'я – відносно об'єкту інтелектуальної власності, що належать до об'єктів авторського права, працівник може заборонити роботодавцю зазначати ім'я автора при кожному використанні об'єкта інтелектуальної власності роботодавцем або третьою особою, оскільки автор бажає залишитися анонімом. | Необхідність дотримання таких прав може становити певну незручність для роботодавця, проте сторони можуть у договірному порядку домовитися про певний порядок користування ними, дещо оптимізувавши користування об'єктом інтелектуальної власності роботодавцем. Такі домовленості буде доречно закріпити у трудовому або у відповідному цивільно-правовому договорі з працівником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.-,5.,-%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0 ч. 5, ст. 9, ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]). Наприклад, це можна зробити щодо права на ім'я – відносно об'єкту інтелектуальної власності, що належать до об'єктів авторського права, працівник може заборонити роботодавцю зазначати ім'я автора при кожному використанні об'єкта інтелектуальної власності роботодавцем або третьою особою, оскільки автор бажає залишитися анонімом. | ||
Позитивним є те, що законодавство України передбачає певну диспозитивність – можливість роботодавця та працівника домовитися у відповідному договорі про інший розподіл виключних майнових прав, ніж той, що закріплений законодавством. Така можливість встановлена як спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності, так і Цивільним кодексом України. Користуючись цією можливістю, сторони можуть домовитись про належність роботодавцю навіть усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності з моменту його створення. | Позитивним є те, що законодавство України передбачає певну диспозитивність – можливість роботодавця та працівника домовитися у відповідному договорі про інший розподіл виключних майнових прав, ніж той, що закріплений законодавством. Така можливість встановлена як спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності, так і Цивільним кодексом України. Користуючись цією можливістю, сторони можуть домовитись про належність роботодавцю навіть усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності з моменту його створення. | ||
| Рядок 77: | Рядок 78: | ||
З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності. | З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності. | ||
Серед умов, які має містити такий договір відповідно до законодавства України, окрему увагу слід звернути на наступні: | Серед умов, які має містити такий договір відповідно до законодавства України, окрему увагу слід звернути на наступні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8.-,2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8 ч. 2, ст. 48, ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]): | ||
- опис та деталізація відповідних об'єктів інтелектуальної власності у тій мірі, що дозволить легко ідентифікувати ці об'єкти та виключити в майбутньому спори, щодо яких саме об'єктів інтелектуальної власності передаються права; | - опис та деталізація відповідних об'єктів інтелектуальної власності у тій мірі, що дозволить легко ідентифікувати ці об'єкти та виключити в майбутньому спори, щодо яких саме об'єктів інтелектуальної власності передаються права; | ||
| Рядок 95: | Рядок 96: | ||
2) Об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у співавторстві: | 2) Об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у співавторстві: | ||
Якщо об'єкт інтелектуальної власності був створений кількома працівниками, роботодавцю необхідно отримувати згоду на розпорядження ним від колективу таких працівників, укладаючи один договір зі всіма працівниками або окремий договір з кожним. Плата за передання прав розподіляється між працівниками або в рівних частках, або залежно від участі кожного у створенні об'єкта інтелектуальної власності. | Якщо об'єкт інтелектуальної власності був створений кількома працівниками, роботодавцю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n248 необхідно отримувати згоду] на розпорядження ним від колективу таких працівників, укладаючи один договір зі всіма працівниками або окремий договір з кожним. Плата за передання прав розподіляється між працівниками або в рівних частках, або залежно від участі кожного у створенні об'єкта інтелектуальної власності. | ||
3) Дотримання особистих немайнових прав: | 3) Дотримання особистих немайнових прав: | ||
Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора) під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом. | Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217 заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора)] під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом. | ||
== Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому == | == Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому == | ||
З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі.<br /> | З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі.<br /> | ||
| Рядок 128: | Рядок 129: | ||
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]] | * [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]] | ||
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]] | * [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]] | ||
[[Категорія:Право інтелектуальної | [[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]] | ||
[[Категорія:Суди]] | [[index.php?title=Категорія:Суди]] | ||
[[Категорія:Трудове право]] | [[index.php?title=Категорія:Трудове право]] | ||
