Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій): відмінності між версіями

# Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

# Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування

# Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

# Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

# Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

# Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

# Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

# Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.

# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

# спливу строку, на який було надано право користування;

# відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

# прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;

# невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;

# припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);

# за згодою сторін договору емфітевзису, суперфіцію.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439658 Постанова Великої палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)]. До відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови" ЦК України, тобто правила про супфецій.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106164504 Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 128/3569/20 (провадження № 61-4160св22)] . Несплата відповідачем земельного податку не свідчить про істотні порушення такого договору емфітевзису, оскільки зазначене порушення не призвело до того, що позивач позбавився того, на що розраховував при укладенні договору емфітевзису, оскільки своєчасно отримав плату за користування земельною ділянкою, а обов’язок сплати земельного податку, відповідно до Податкового Кодексу України, лежить саме на ньому, як власнику, а не на емфітевту

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97315430 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 153/19/19 (провадження № 61-13259св20)]. Відповідачем не надано суду доказів сплати фіксованої одноразової виплати за користування земельною ділянкою, передбаченої договором, а це є істотним порушенням умов договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), тому такий договір підлягає розірванню та скасуванню його державної реєстрації.