Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній: відмінності між версіями

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим '''злочинною організацією''', якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп (частина четверта статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).  

Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінальне правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності такої групи або організації (частина третя статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).

Стійкість злочинної організації полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об’єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо).

На здатність об’єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність   плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).

Структура злочинного об’єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв’язків учасників об’єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.

==Кримінально-правова характеристика створення злочинної організації==

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, тобто винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння щодо створення злочинної організації, керування злочинною організацією або участі в злочинній організації, а також передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

 

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за участь у злочинній організації або службова особа за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами або участь у злочинній організації, вчинені з використанням службового становища, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину добровільно повідомила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю (частина шоста статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого, у тому числі розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] [[Негласні слідчі (розшукові) дії|негласна слідча (розшукова) дія]] може бути розпочата <u>до постановлення ухвали слідчого судді</u> у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], <u>за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора</u>. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, які вони вважають неправомірними (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]).