Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.


== '''''Відрахування''''' ==
== '''Відрахування''' ==
'''''Відрахування (утримання, стягнення) —''''' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).
'''''Відрахування (утримання, стягнення) —''''' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).


Як зазначено у ст. 127 Кодексу законів про працю України (''далі'' — КЗпП) та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оплату праці», відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Як зазначено у ст. 127 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (''далі'' — КЗпП) та ч. 1 ст. 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text «Про оплату праці»], відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.


Існує три види відрахувань:
Існує три види відрахувань:
Рядок 42: Рядок 42:
'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.
'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.


'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у ст.348 Цивільного процесуального кодексу України і ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).
'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у ст.348 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] і ст.3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text "Про виконавче провадження"] (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).


== '''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією''' ==
== '''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією''' ==
'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' -  провадяться відповідно до ст.127 КЗпП України '''за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу''':
'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' -  провадяться відповідно до ст.127 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] '''за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу''':


1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;


2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 Кодексу законів про працю, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю], а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;


3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації
3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації