Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 Конституція України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 Конституція України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Цивільний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Цивільний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріа"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
|-
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. 164"] посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей <u>протягом п’яти робочих днів</u> з дня відновлення такого доступу (абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року 296/5).]


В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.
В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть <u>посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою</u> з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі (абзац перший пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).
 
'''Для врахування!''' <u>[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]</u>
|}
|}
== Вимоги до форми та змісту заповіту ==
== Вимоги до форми та змісту заповіту ==
'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його абсолютної нікчемності.
'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминуче призведе до його абсолютної нікчемності.


Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 3 ст. 1247 ЦКУ)].
Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина третя статті 1247 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].


Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.4 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю, у  порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 207 ЦКУ].
Заповіт особисто підписується заповідачем (підпункт 1.4 пункт 1 глави 3 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] (далі - Порядок). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю, у  порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частиною четвертою статті 207 ЦК України].


У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма ЦКУ, підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.


'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)].
'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина перша статті 1247 ЦК України)].


Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтями 1251 та 1252 ЦК України)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку зі складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі тощо) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення.  


Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1248 ЦКУ]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.7 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.11 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 1253 ЦКУ], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статтею 52 Закону України "Про нотаріат"]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
 
Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1248 ЦК України]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 1.7 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 1.11 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині другій статті 1253 ЦК України], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.


''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:
''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:
Рядок 30: Рядок 35:
* будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
* будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
* позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;
* позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;
* включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами Цивільного кодексу про спадкування.
* включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про спадкування.
Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (ст. 1254 ЦКУ). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.
Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (стаття 1254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.
== Скасування заповіту, внесення до нього змін ==
== Скасування заповіту, внесення до нього змін ==
Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі ЦК) для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.<br>
Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для [[Посвідчення заповітів|посвідчення заповіту]] і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України].
Існування у заповідача права на скасування заповіту обумовлено правом особи, яка вчинила односторонній правочин, відмовитися від нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 214 ЦК]). Крім скасування, заповідач має право також частково змінити заповіт.<br>
 
Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності.<br>
Існування у заповідача права на скасування заповіту обумовлено правом особи, яка вчинила односторонній правочин, відмовитися від нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина перша статті 214 ЦК України]). Крім скасування, заповідач має право також частково змінити заповіт. Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності. Як і складання заповіту, його скасування або зміна є правочинами суворо особистого характеру, які не можуть бути вчинені через представника.
Як і складання заповіту, його скасування або зміна є право чинами суворо особистого характеру, які не можуть бути вчинені через представника.<br>
 
Скасування заповіту може бути зроблено заявою («пряме» скасування) або складенням нового заповіту зі зміною заповідальних розпоряджень щодо кола спадкоємців та (або) розподілу спадкового майна («непряме» скасування).<br>
Скасування заповіту може бути зроблено <u>заявою</u> («пряме» скасування) або <u>складенням нового заповіту</u> зі зміною заповідальних розпоряджень щодо кола спадкоємців та (або) розподілу спадкового майна («непряме» скасування).  
Якщо заповідач складає новий заповіт, який не змінює повністю усі умови попереднього заповіту, попередній заповіт буде вважатися дійсним у тій частині, в якій він не суперечить новому заповіту. При цьому якщо у новому заповіті немає розпоряджень, які суперечать попередньому заповіту, а він лише доповнює останній (наприклад, у першому заповіті було зроблено розпорядження на користь сина спадкодавця, а об'єктом спадкування є право власності на квартиру, а у другому заповіті спадкоємицею призначена дочка спадкодавця, на користь якої залишено вклад у кредитній установі), попередній заповіт вважатиметься повністю чинним.<br>
 
Якщо новий заповіт призводить до скасування попереднього, це не має наслідком відновлення юридичної дії заповіту, який був складений до попереднього. Разом з тим, не виключеними є випадки одночасно дії одразу кількох заповітів, якщо вони не суперечать один одному (наприклад, у разі складення чотирьох окремих заповітів на користь різних спадкоємців з неоднаковими об'єктами заповідальних розпоряджень).<br>
Якщо заповідач складає новий заповіт, який не змінює повністю усі умови попереднього заповіту, попередній заповіт буде вважатися дійсним у тій частині, в якій він не суперечить новому заповіту. При цьому якщо у новому заповіті немає розпоряджень, які суперечать попередньому заповіту, а він лише доповнює останній (наприклад, у першому заповіті було зроблено розпорядження на користь сина спадкодавця, а об'єктом спадкування є право власності на квартиру, а у другому заповіті спадкоємицею призначена дочка спадкодавця, на користь якої залишено вклад у кредитній установі), попередній заповіт вважатиметься повністю чинним.
Проте враховуючи практичну складність співставлення двох чи кількох заповітів, при зверненні заповідача за посвідченням нового заповіту доцільніше, щоб у ньому містилася вказівка про скасування попереднього заповіту.<br>
 
Не відновлюється чинність попереднього заповіту також у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем тоді, коли у момент його вчинення він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 225 ЦК]) або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, який було вчинено під впливом насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 231 ЦК]). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту.<br>
Якщо новий заповіт призводить до скасування попереднього, це не має наслідком відновлення юридичної дії заповіту, який був складений до попереднього. Разом з тим, не виключеними є випадки одночасно дії одразу кількох заповітів, якщо вони не суперечать один одному (наприклад, у разі складення чотирьох окремих заповітів на користь різних спадкоємців з неоднаковими об'єктами заповідальних розпоряджень). Проте враховуючи практичну складність співставлення двох чи кількох заповітів, при зверненні заповідача за посвідченням нового заповіту доцільніше, щоб у ньому містилася вказівка про скасування попереднього заповіту.
Оскільки скасування заповіту та внесення до нього змін здійснюються в порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту, усі вимоги, які стосуються посвідчення заповіту, мають бути враховані і при скасуванні заповіту або внесенні до нього змін. Зокрема, якщо заповіт було укладено за участю свідків, його скасування або зміна також мають здійснюватися за участю свідків.<br>
 
Не відновлюється чинність попереднього заповіту також у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем тоді, коли у момент його вчинення він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 225 ЦК України]) або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, який було вчинено під впливом насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 231 ЦК України]). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту.
 
Оскільки скасування заповіту та внесення до нього змін здійснюються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для посвідчення заповіту, усі вимоги, які стосуються посвідчення заповіту, мають бути враховані і при скасуванні заповіту або внесенні до нього змін. Зокрема, якщо заповіт було укладено за участю свідків, його скасування або зміна також мають здійснюватися за участю свідків.
== Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==
== Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.<br>
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частиною першою статті 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, [[Спадкування за законом|спадкується спадкоємцями за законом]] на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:<br>
 
Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частин дрогої та третьої статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:
* по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
* по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
* по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
* по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.<br>
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини третьої статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.
== Право заповідача встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат) ==
== Право заповідача встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат) ==
Заповідач вправі встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат), тобто покласти на одного або декількох спадкоємців виконання за рахунок майна, що входить або не входить до складу спадщини, будь-яких обов’язків майнового характеру на користь третіх осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимоги виконання такого обов’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1237, 1238 ЦКУ]).<br>           
Заповідач вправі встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат), тобто покласти на одного або декількох спадкоємців виконання за рахунок майна, що входить або не входить до складу спадщини, будь-яких обов’язків майнового характеру на користь третіх осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимоги виконання такого обов’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1237, 1238 ЦКУ]).<br>