Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4597 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4597 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України "Про валюту і валютні операції"]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародна конвенція щодо боротьби з підробкою грошових знаків]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародна конвенція щодо боротьби з підробкою грошових знаків]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"]
Рядок 31: Рядок 32:
<br />
<br />


'''Державні цінні папери''' – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між державою (емітентом цінних паперів) та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
'''Державні цінні папери''' – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між державою (емітентом цінних паперів) та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.  
Такими є: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі Державного казначейства України; приватизаційні папери. В залежності від форми існування, відповідно до ст. 3 Закону України “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Про цінні папери та фондовий ринок]” від 23 лютого 2006 р., цінні папери можуть випускатися в документарній або бездокументарній формі.
Такими є: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі Державного казначейства України; приватизаційні папери. В залежності від форми існування, відповідно до ст. 3 Закону України “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Про ринки капіталу та організовані товарні ринки]” від 23 лютого 2006 р., цінні папери можуть випускатися в документарній або бездокументарній формі.
<br />
<br />


Рядок 51: Рядок 52:


Під '''виготовленням''' розуміються дії, внаслідок яких створюються підроблені валюта, державні цінні папери чи білети державних лотерей. Способи такого виготовлення можуть бути різними (друкування типографським способом, малювання, ксерокопіювання тощо) і значення для кваліфікації злочину за ст. 199 не мають.
Під '''виготовленням''' розуміються дії, внаслідок яких створюються підроблені валюта, державні цінні папери чи білети державних лотерей. Способи такого виготовлення можуть бути різними (друкування типографським способом, малювання, ксерокопіювання тощо) і значення для кваліфікації злочину за ст. 199 не мають.
Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знака Державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.
Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знаку Державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.
Як виготовлення вказаних предметів слід кваліфікувати і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їх наступного збуту і для надання їм більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові підробки, які створювали можливість перебування їх в обігу.
Як виготовлення вказаних предметів слід кваліфікувати і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їх наступного збуту і для надання їм більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові підробки, які створювали можливість перебування їх в обігу.
<br />
<br />
Рядок 113: Рядок 114:
Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватись виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.
Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватися виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.


Суб'єкт даного злочину - загальний, тобто це особа, яка досягла 16-річного віку, є дієздатною та осудною.
Суб'єкт даного злочину - загальний, тобто це особа, яка досягла 16-річного віку, є дієздатною та осудною.
Рядок 122: Рядок 123:
* якість відтворення, що передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей чи державних цінних паперів у обігу.
* якість відтворення, що передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей чи державних цінних паперів у обігу.


На думку вищої судової інстанції України, саме наявність цих ознак здатна забезпечити підробленим грошам, державним цінним паперам та білетам державної лотереї здатність перебувати в обігу і тим самим завдавати шкоди кредитно-фінансовій системі. Підтвердженням цієї тези є те, що у п. 7 постанови вищезазначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Пленуму ВСУ] передбачено, що у тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знака чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь у обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
На думку вищої судової інстанції України, саме наявність цих ознак здатна забезпечити підробленим грошам, державним цінним паперам та білетам державної лотереї здатність перебувати в обігу і тим самим завдавати шкоди кредитно-фінансовій системі. Підтвердженням цієї тези є те, що у п. 7 постанови вищезазначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Пленуму ВСУ] передбачено, що у тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знаку чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь у обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.


Те, що проблема підробки грошових знаків не може вирішуватися тільки на внутрішньодержавному рівні, а вимагає координації спільних зусиль держав, було визнано ще в 1927 р на першій Міжнародній конференції з уніфікації кримінального законодавства у Варшаві, де фальшивомонетництво було віднесено до числа міжнародних злочинів. Юридичною констатацією цього факту стало прийняття 20 квітня 1929 в Женеві [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародної конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків], яку слід розглядати в якості основного джерела міжнародного права, спрямованого на протидію фальшивомонетництво.
Те, що проблема підробки грошових знаків не може вирішуватися тільки на внутрішньодержавному рівні, а вимагає координації спільних зусиль держав, було визнано ще в 1927 р на першій Міжнародній конференції з уніфікації кримінального законодавства у Варшаві, де фальшивомонетництво було віднесено до числа міжнародних злочинів. Юридичною констатацією цього факту стало прийняття 20 квітня 1929 в Женеві [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародної конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків], яку слід розглядати в якості основного джерела міжнародного права, спрямованого на протидію фальшивомонетництво.