Оскарження відмови у доступі до персональних даних або бездіяльності розпорядника персональних даних: відмінності між версіями

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"]

==Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації ==

Оскарження порушення права на отримання інформації може здійснюватися також на підставі інших законів. Відповідно до ч.3 ст.55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text аконом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"] (ч.1 ст.17) передбачено, що фізичні особи звертаються до Уповноваженого в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"]. Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.17 Закону)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text]. Аналогічний контроль здійснюється парламентськими тимчасовими слідчими комісіями, народними депутатами України.

Є випадки, коли у відповідь на запит на інформацію щодо надання, до прикладу, договорів про надання послуг, у відповідь приходить відмова у задоволенні запиту, оскільки «запитувані документи містять інформацію з обмеженим доступом». Наприклад, з одного боку, у договорах містяться банківські реквізити контрагентів та інша конфіденційна інформація. З іншого боку, не уся інформація, яка міститься в договорах є обмеженою у доступі. Розпорядник повинен надати копії договорів, вилучивши з них інформацію з обмеженим доступом ([https://verdictum.ligazakon.net/document/83105365 позиція Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі  № 554/11837/14-а)].

==Відмова розпорядника надати інформацію, якою він володіє==

В цьому випадку йдеться про порушення вже згадуваного принципу: уся інформація, що знаходиться у володінні розпорядника, є ПУБЛІЧНОЮ. Для визнання певної інформації публічною важливими є два фактори:

Існують факти, коли, отримуючи запит на інформацію, керівник або уповноважена посадова особа розпорядника скеровує його на виконання до свого структурного підрозділу, який не володіє запитуваною інформацією. Структурний підрозділ від свого імені, цілком правдиво, відповідає запитувачу, що не володіє запитуваною інформацією. Втім це не означає, що нею не володіє сам розпорядник, і це варто оскаржувати.

==Відмова розпорядника надати інформацію, якою він не володіє, але повинен, відповідно до своєї компетенції.==

Йдеться про випадки, коли розпорядник вчасно не підготував, до прикладу, звіт про використання бюджетних коштів, який відповідно до законодавства, повинен підготувати. Отож, він не може відмовити в отриманні такої інформації, оскільки нею не володіє. Такий звіт має бути створений і наданий на запит на інформацію.

Доступ до публічної інформації – це доступ до документів, в якій би формі вони не існували. Якщо Ви подаєте запит на інформацію, яка не створена і не повинна створюватись відповідно до законодавства, то добросовісний розпорядник у п’ятиденний строк відповість, що даний запит потрактований як звернення і буде розглянутий у 30-тиденний строк, а недобросовісний – відмовить в отриманні інформації, оскільки нею не володіє.

==Відмова розпорядника через порушення вимог законодавства, щодо порядку оплати фактичних витрат на копіювання та друк==

Розпорядник має право вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк у випадку, якщо:

'''К'''оли запитувач просить надати публічну інформацію, яка відповідно до закону повинна розміщуватися на офіційному веб-сайті (тобто розпорядник повинен володіти такою інформацією в цифровій формі), на електронну пошту (тобто в цифровій формі). У відповідь, розпорядник інформації виставляє рахунок за копіювання і друк. Вочевидь, надання такої інформації на електронну пошту не вимагає, власне, копіювання і друку документів, отже має бути безкоштовним. Надсилання рахунку за виготовлення копій у випадку, коли задоволення запиту на інформації не вимагає виготовлення паперових копій чи друку документів, може бути визнана неправомірною відмовою в отриманні інформації.

==Відмова розпорядника, оскільки запитувану інформацію можна отримати з офіційного веб-сайту чи інших загальнодоступних джерел==

Надаючи відповідь на запит на інформацію, що стосується інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті, розпорядник повинен надати цю інформацію у запитуваній формі. Поруч з цим він може зазначити, що на офіційному веб-сайті можна знайти таку чи подібну інформацію і зазначити посилання. В протилежному випадку, відповідь розпорядника вважатиметься неправомірною відмовою у задоволенні запиту на інформацію і може бути оскаржена.

==Відмова розпорядника через вимогу вказати в запиті відомості, що не передбачені статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»==

Запит на інформацію може бути усним чи письмовим, поданий особисто чи телефоном, надісланий поштою, факсом, електронно. У ньому має бути тільки такі відомості, що необхідні розпоряднику для надання відповіді, і вони передбачені статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України «Про доступ до публічної інформації»]. Зокрема, розпорядники, за загальним правилом, надаючи публічну інформацію, не повинні з’ясовувати ніякої додаткової інформації про запитувача: повне ім’я і по-батькові, чи вигадане ім’я чи справжнє, чи досяг запитувач повноліття, для чого йому потрібна ця інформація і як він буде її використовувати, чий він родич і чи перебуває він у шлюбі з державним службовцем, заробітна плата якого запитується, вимагати цифрового підпису, точної назви документа і його реквізитів (приклади, взяті з практики) тощо.

==Відповідь розпорядника не по суті запиту, як неправомірна відмова==

Відповіддю не по суті запиту на інформацію може вважатися будь-яка відповідь, у якій надається інформація, але не на питання запиту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»] містить вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію. Це означає, що в будь-яких інших випадках він не має права відмовляти в отриманні інформації, і у відповіді розпорядник не може зазначити якусь іншу, не передбачену статтею 22 цього Закону підставу.

== Відмова розпорядника з порушенням встановлених законом вимог до відмови у задоволенні запиту на інформацію==

Розпорядник, відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію, повинен зазначити:

Відмовою у задоволенні запиту є будь-яка відповідь розпорядника, в якій не надається уся або частина запитуваної інформації. Отже кожна така відповідь повинна відповідати вимогам цього підрозділу.

== Судова практика ==

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/83105365 Постанова Пленуму Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 554/11837/14-а]

[[Категорія:Адміністративне право]]