Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного суду України від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц, провадження № 61-23601св18]


== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Рядок 51: Рядок 50:
* копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);  
* копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);  
* копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
* копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
Відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|доказами]] є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|доказами]] є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:
# показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);
# речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);
# результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.
Відповідно до статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
* відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
* відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
* квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
* квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ "Судова влада України]".


Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.
== Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства ==
== Обмеження права на оспорювання батьківства ==


Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
*  стосуються віку дитини;   
*  стосуються віку дитини;   
*  стосуються строків позовної давності.  
*  стосуються строків позовної давності.  
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини.
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. ''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''
''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''<br />


Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Оспорити батьківство мають право особа,  яка записана батьком дитини  в  Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення  відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.]
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Оспорити батьківство мають право особа,  яка записана батьком дитини  в  Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення  відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.]
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].<br />
Також існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду, а також надав згоду на штучне заплідення своєї дружини.


== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
 
== Судова практика ==
Конкретного переліку можливих доказів для обгрунтування позовних вимог про оспорення батьківства СК не надає, тому, застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц] (суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вказаної експертизи).
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 760/3977/15-ц] (якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи).
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);
* [http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі "Калачова проти Російської Федерації"] (на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства).
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У  разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.] Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.
 
Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
 
Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.
 
Зазначена практика відображена в рішеннях Верховного Суду ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 ВС/КЦС № 760/3977/15-ц від 16.05.2018]), та застосовується судами України.
 
Крім того, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа "[http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Калачова проти Російської Федерації]" № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).  
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php/Оспорювання_батьківства_та_виключення_з_актового_запису_про_народження_дитини_відомостей_про_батька_дитини