Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. | * звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. | ||
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br /> | Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br /> | ||
Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотирьохмісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п.4 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] за прогул.<br /> | Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотирьохмісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п.4 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] за прогул без поважних причин.<br /> | ||
Звільнення працівника у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – право начальника, а не обов’язок.<br /> | Звільнення працівника у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – право начальника, а не обов’язок.<br /> | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Все що для цього потрібно – юридичним особам та фізичним особам - підприємцям відкрити поточний банківський рахунок у звичайному порядку, а бюджетним установам - в органах Державної казначейської служби України. Далі підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення в залежності від стажу роботи. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках: одну для Фонду, іншу заяву разом із документами, на підставі яких надається матеріальна допомога, роботодавець зберігає у себе. Фонд має перерахувати кошти на вказаний поточний рахунок протягом десяти днів з дня отримання заяви-розрахунку.<br /> | Все що для цього потрібно – юридичним особам та фізичним особам - підприємцям відкрити поточний банківський рахунок у звичайному порядку, а бюджетним установам - в органах Державної казначейської служби України. Далі підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення в залежності від стажу роботи. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках: одну для Фонду, іншу заяву разом із документами, на підставі яких надається матеріальна допомога, роботодавець зберігає у себе. Фонд має перерахувати кошти на вказаний поточний рахунок протягом десяти днів з дня отримання заяви-розрахунку.<br /> | ||
В свою чергу підприємство має виплатити працівнику отриману суму в найближчий термін. Слід також нагадати працівнику, що саме від надання лікарняного залежить своєчасність отримання коштів від Фонду. У випадку тривалого періоду хвороби, найчастіше працівник має декілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі не обов’язково формувати весь пакет лікарняних і надавати їх після одужання. Можна пред'являти листки непрацездатності послідовно, навіть якщо на них зазначено "продовжує хворіти" та, відповідно, отримувати кошти від Фонду своєчасно.<br /> | В свою чергу підприємство має виплатити працівнику отриману суму в найближчий термін. Слід також нагадати працівнику, що саме від надання лікарняного залежить своєчасність отримання коштів від Фонду. У випадку тривалого періоду хвороби, найчастіше працівник має декілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі не обов’язково формувати весь пакет лікарняних і надавати їх після одужання. Можна пред'являти листки непрацездатності послідовно, навіть якщо на них зазначено "продовжує хворіти" та, відповідно, отримувати кошти від Фонду своєчасно.<br /> | ||
Розглянемо, як можливо вчинити, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення та відповідно в цей день не зможе отримати остаточний розрахунок і трудову книжку. Адже відповідно до ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний провести розрахунок у строки зазначені в ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) та видати йому належним чином оформлену трудову книжку. Слід зазначити що невиконання вказаної норми закону може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладання штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.<br /> | Розглянемо, як можливо вчинити, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення та відповідно в цей день не зможе отримати остаточний розрахунок і трудову книжку. Адже відповідно до ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний провести розрахунок у строки зазначені в ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) та видати йому належним чином оформлену трудову книжку. Слід зазначити що невиконання вказаної норми закону може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладання штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі повторного вчинення правопорушення – від 100 до 300 нмдг.<br /> | ||
Щодо розрахунку з працівником у день його звільнення за ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] вказано: "Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм". Порушення даної норми закону можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.117 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], тобто в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.<br /> | Щодо розрахунку з працівником у день його звільнення за ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] вказано: "Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм". Порушення даної норми закону можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.117 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], тобто в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.<br /> | ||
Отже в даній ситуації залишається відправити поштою працівникові копію наказу про звільнення і супровідний лист, письмово повідомити працівника про нараховані йому суми, дочекатися його письмової вимоги про розрахунок, після чого виплатити йому належну суму у день його з'явлення на підприємстві, або перерахувати кошти йому на рахунок.<br /> | Отже в даній ситуації залишається відправити поштою працівникові копію наказу про звільнення і супровідний лист, письмово повідомити працівника про нараховані йому суми, дочекатися його письмової вимоги про розрахунок, після чого виплатити йому належну суму у день його з'явлення на підприємстві, або перерахувати кошти йому на рахунок.<br /> | ||
