Стягнення аліментів: виконання рішень суду України за кордоном та виконання рішень іноземних судів в Україні: відмінності між версіями

Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України про стягнення аліментів, якщо боржник постійно проживає за межами України є те, що у дану випадку важливе значення мають міжнародні конвенції та договори, ратифіковані Україною у встановленому порядку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 13 СК України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Базовою Конвенцією, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 року] (набрала чинності для України 19.10.2006 року).

Проте, слід зазначити, що 23.11.2007 року ООН була прийнята [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання], згідно зі ст. 49 якої у відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює Конвенцію ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції. Дана Конвенція ратифікована Верховною Радою України від 11.01.2013 року.

Порядок звернення за вирішенням питань стягнення аліментів та утримання деталізовано в Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від. 29.12.2006 року № 121/5. Ця  Інструкція  визначає  спрощену  процедуру  стягнення аліментів  на  дитину або утримання на іншого члена сім'ї у відносинах з такими державами,  які є  її сторонами:  Австралія,  Алжир,  Аргентина,  Барбадос,  Бельгія, Білорусь,  Боснія і Герцеговина,  Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль,  Ірландія,  Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан,  Колумбія,  Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика,  Молдова,  Монако,  Марокко,  Нігер,  Нідерланди,  Нова Зеландія,  Норвегія,  Пакистан,  Польща,  Португалія,  Румунія, Сейшели,  Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай,  Угорщина,  Філіппіни,  Фінляндія,  Франція,  Хорватія, Центральноафриканська Республіка,  Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка.  

У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.  

У п. a) ст. 2 Конвенції визначено, що вона застосовується до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 21 року. Даний пункт Конвенції ЗУ “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання” від 11.01.2013 року затвержена з наступними заявами та застереженнями: Україна залишає за собою право застосовувати Конвенцію до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком '''до 18 років'''.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/26-18 Закон України “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання”] у якості центрального органу для виконання обов'язків, покладених Конвенцією, визначено '''Міністерство юстиції України'''.

Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06/conv?lang=uk п. 4 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в  Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону '''через Міністерство юстиції України'''.  

Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість засвідченої копії документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (пункт г)), надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.

Формуляр заяви про стягнення аліментів з  відповідача (боржника), який проживає за кордоном визначений у '''додатку 1''' до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Інструкції  про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном].

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 ч. 1 ст. 44 Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання] будь-яка заява та пов'язані з нею документи складаються мовою оригіналу й повинні супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної держави або іншою мовою, яку запитувана держава зазначає в заяві як прийнятну, якщо тільки компетентний орган такої держави не звільняє від вимоги надання такого перекладу.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 п. 9 Інструкції] Міністерство юстиції надсилає заяву органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони '''протягом місяця від дня її надходження'''.

Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон необхідно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення заяви.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/26-18 Закон України “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання”] у якості центрального органу для виконання обов'язків, покладених Конвенцією, визначено '''Міністерство юстиції України'''.

Відповідно до  п. 4 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в  Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону '''через Міністерство юстиції України'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 ч. 1 ст. 9 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] у провадженні, що здійснюється згідно з цією Конвенцією, до позивачів застосовуються такий самий режим і такі самі звільнення від сплати витрат і зборів, які застосовуються до резидентів або громадян держави, де триває провадження. Тобто стягувач буде повинен сплачувати витрати на виконання рішення у відповідності до законодавства країни, де буде проводитись виконання рішення зі стягнення аліментів.

При цьому відповідно до п. 3. Органи,  що передають, та Органи, що приймають, не стягують будь-яких зборів за послуги, надані відповідно до Конвенції.

Формуляр клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів визначений у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном].

Відповідно до абз. 4 п. 11 Інструкції клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.

Відповідно до п. 12 Інструкції клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження.  

Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити  інших заходів для належного оформлення клопотання.