Поняття та види неустойки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
м Ruslan.stanislaviv перейменував сторінку з Поняття неустойки, пені, штрафу на Поняття та види неустойки
мНемає опису редагування
 
(Не показані 19 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
Стаття 549 визначено поняття пені, яка є одним з видів  неустойки
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
== Визначення ==
В частині 1 статті надається легальне визначення неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право вибору грошової або майнової неустойки належить сторонам зобов'язання, вони мають визначити предмет неустойки в момент укладення угоди про неї. На сьогодні майнові неустойки не набули значного поширення. Ділова практика знає здебільшого неустойки в грошовій формі.
Крім закріплення у нормах Глави 49 ЦК України, неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому слід зазначити, що розуміння господарських санкцій у ГК є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, тобто відповідні фінансові санкції, що стягуються за порушення валютного, податкового, антимонопольного та інших публічних галузей законодавства (напр. санкції, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Неустойка в розумінні коментованої статті - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань. Отже норми цієї статті не можуть застосовуватись до інших видів правовідносин.
Частина 2 та частина 3 коментованої статті вперше на законодавчому рівні надають визначення штрафу та пені як різновидів неустойки.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є:
а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).
б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками:
а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;
б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);
в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;
г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення
Слід відмітити, що законодавець визначив вищеперераховані ознаки штрафу та пені імперативно, не надавши сторонам зобов'язання можливості їх змінювати. При цьому поза увагою залишилися неустойки, що визначаються у твердій сумі або у кратному розмірі до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, триваючи неустойки за прострочення виконання негрошового зобов'язання (напр. прострочення передачі речі); неустойки, що нараховуються не за кожний день, а за кожний тиждень, місяць прострочення тощо. Це не означає, що сторони цивільних договірних відносин не вправі забезпечувати свої зобов'язання подібними неустойками, однак при цьому для запобігання невідповідності положень договору нормам закону їм слід відмовитися від використання термінів "штраф" та "пеня".
Разом з тим, судова практика на сьогодні допускає застосування пені за прострочення негрошових зобов'язань (постанова ВГСУ від 07.06.2005 р. N 35/475-04), а також стягнення штрафу за кожний день прострочення (постанова ВГСУ від 05.07.2006 р. N 46/468-05). Правда необхідно зауважити, що такі припущення стосуються виключно господарських відносин. При цьому суди посилаються на пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України, де встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). А оскільки Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.


[[Категорія: Доробити]]
Видами неустойки є <u>штраф та пеня</u>:
* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного <u>грошового</u> зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
 
У [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарських відносинах]] застосовується термін '''"штрафні санкції"''', тобто, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).
 
<u>'''Зверніть увагу'''</u>,  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2 Господарський кодекс України] втрачає чинність <u>28.08.2025</u> на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n3 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"].
 
== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* встановлена законом
* встановлена договором
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* періодична
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у рухомому майні
* у нерухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].
 
Право на неустойку виникає <u>незалежно</u> від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
 
<u>Проценти на неустойку не нараховуються</u>.
 
Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили  (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2797 550], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 617] Цивільного кодексу України).
 
<u>Не вважається випадком</u>, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України]).
 
<u>'''Зверніть увагу'''</u>, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредит]] ([[Договір позики|позику]]) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник <u>звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення</u>. 
 
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).
 
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.
 
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується [[позовна давність]] в один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1419 ст. 258 Цивільного кодексу України]).
 
== Предмет та розмір неустойки ==
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
 
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
 
'''Розмір неустойки''', встановлений законом, <u>може бути збільшений у договорі</u>, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
 
<u>Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2801 ст. 551 Цивільного кодексу України]).
 
== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ==
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.
 
Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
 
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).
 
У разі якщо порушено [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарське зобов'язання]], в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
 
* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання.<br>
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 Цивільного кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18]
|-
| Положення глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 19 Цивільного кодексу України] про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1592 статті 232 Господарського кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}
 
== Дивись також ==
 
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]
 
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Поняття_та_види_неустойки