Особливості доступу журналістів до судових справ: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
→Взаємодія суду з медіа: 01.04.26 |
м →Міжнародна практика висвітлення судових процесів: додано посилання на конвенцію та резолюції і рекомендації, які вдалося знайти. 01.04.26 |
||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 50: | Рядок 50: | ||
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом. | * Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом. | ||
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків. | * Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків. | ||
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у | * Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі. | ||
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення | * Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду. | ||
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення. | * Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення. | ||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності. | Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності. | ||
Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством. | Позиція Ради Європи, відображена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950),] у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх [https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-rec-2003-13-shhodo-nadannya-informatsiyi-cherez-zasoby-masovoyi-informatsiyi-stosovno-kryminalnogo-sudochynstva/ рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства»] закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством. | ||
Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади». | Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. [https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-r-81-19-pro-dostup-do-informatsiyi-shho-znahodytsya-u-rozporyadzhenni-derzhavnyh-organiv/ Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року),] визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади». | ||
Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року). | Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року). | ||
