Спадкування кредитних зобов'язань

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про іпотеку"
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану"
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
• Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Вчинення нотаріальних дій нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, робоче місце (контора) яких розташовано в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, забороняється (підпункт 15 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"). У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини (пункт 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України).

Загальні положення

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, не входять до складу спадщини права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 Цивільного кодексу України, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

Чи припиняється порука або застава у випадку спадкування кредитних зобов'язань

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні.

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Це передбачено частиною 1 статті 523 Цивільного кодексу України.

Застава, встановлена первісним боржником (спадкодавцем), зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строки пред'явлення вимог кредитором

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:

• у випадку наявної інформації про прийняття спадщини спадкоємцями божника, повідомлення спадкоємцями (якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб) не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
• у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги у встановлені строки - позбавляється права вимоги.

Це передбачено частиною 2, 3 та 4 статті 1281 Цивільного кодексу України.

Способи пред’явлення вимог до спадкоємців

Законодавством визначено два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:

• безпосередньо до спадкоємців шляхом пред'явлення вимоги;
• опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консульську установу України.

Вимога кредитора є однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи (підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України").

Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

Чи зобов'язаний спадкоємець повідомити кредитора про відкриття спадщини

Частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Строк задоволення вимог кредиторів

Протягом строків, передбачених частинами другою та третьою статті 1281 Цивільного кодексу України, кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої вимоги.

Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

Обсяг відповідальності спадкоємців

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина 1 статті 1282 Цивільного кодексу України).

Як задовольняються вимоги кредитора, якщо спадкоємців декілька

Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов'язку.

Яким чином задовольняються вимоги кредитора

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (частина 2 статті 1282 Цивільного кодексу України).

Чи несуть спадкоємці зобов’язання погасити нараховані кредитором відсотки, неустойку (штраф, пеню)

До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Це передбачено частиною 3 статті 1231 Цивільного кодексу України.

При цьому слід враховувати, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:

• судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
• боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями (пункт 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Судова практика

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. справа № 175/4367/15-ц (згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 210/3330/20: (наявність чи відсутність згоди поручителя відповідати за нового боржника значення не має, оскільки за життя попереднього боржника, кредитор реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду, який був задоволений - достроково у повному обсязі стягнуто кредитну заборгованість із позичальника та поручителя), то відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв'язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування).

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц: (аналіз приписів частини першої статті 559 ЦК України, частин другої, четвертої статті 1281 ЦК України свідчить про те, що в разі пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов'язанням, так і за додатковим зобов'язанням - порукою, що не може існувати окремо від основного зобов'язання).

• Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справа № 185/998/16-ц (оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Так, згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше).

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року справа № 127/27986/18 (визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін).

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року справа № 676/1868/19 (позов про стягнення заборгованості за договорами позики має розглядатися за правилами територіальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування одного з відповідачів, а не за місцем знаходження успадкованого нерухомого майна.)

Див. також

• Оформлення права на спадщину
• Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
• Відмова від прийняття спадщини
• Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця