Заміна сторони в цивільному процесі. Процесуальне правонаступництво: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний кодекс України] * [...
 
Немає опису редагування
 
(Не показана 21 проміжна версія 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]


* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний кодекс України]
== Сторони в цивільному процесі та їх "належність" у судовому процесі ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму ВС України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. № 2]
Сторонами в цивільному процесі є '''позивач''' і '''відповідач'''. 
== Заміна сторони в цивільному процесі ==


Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 30 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України]).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.  


=== Належні сторони в цивільному процесі ===
У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6399 стаття 48 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)]. 


'''''Належними сторонами''''' в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.<br />
Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача.  Особа, яка порушує процес, повинна  зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.
Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.<br />


В момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб'єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача і відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.  
При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними. 
 
'''''Належними сторонами''''' в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.
 
Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.
 
Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.
 
У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб'єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача і відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.  


=== Неналежні сторони в цивільному процесі ===  
=== Неналежні сторони в цивільному процесі ===  
Неналежними сторонами в цивільному процесі будуть ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку.


'''''Неналежний позивач''''' - це особа, якій не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову, а '''''неналежним відповідачем''''' та особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову.<br />
'''''Неналежний позивач''''' - це особа, якій не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову, а '''''неналежним відповідачем''''' та особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову.


Чинне законодавство не передбачає заміни неналежного позивача. Якщо позов пред'явлено особою, яка не має право вимоги, то суд відкриває провадження, встановлює всі дійсні обставини справи і, переконавшись у тому, що позивач не має правових підстав для вимоги, відмовляє йому у задоволенні позову.
При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступити в процес, то суд закриває провадження в справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.
 
Незалежно від вступу третьої особи в справу суд зобов'язаний розглянути розпочату справу, винести рішення, яким дати відповідь, кому належить право вимоги, хто є належним позивачем.


=== Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів ===  
=== Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів ===  


Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред'явлено позов є неналежним відповідачем, то суд, за клопотанням позивача може:<br />
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.


#здійснити заміну неналежного відповідача;<br />
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
#залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.<br />


'''Тобто,''' '''''заміна неналежного відповідача'''''- це процесуальна дія суду, яка оформлюється ухвалою, щодо виведення із цивільного процесу неналежного відповідача і залучення належної сторони, не припиняючи розгляду справи (ст.33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України])<br />
Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі.


Загальні правила заміни неналежної сторони: <br />
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6421 статті 51 ЦПК України] , суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.


#відповідач вважається неналежним тільки після того, як його виведено із процесу, а на його місце залучений належний відповідач.<br />
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
#заміна неналежного відповідача допускається лише за клопотанням позивача, оскільки він виступив ініціатором процесу, суб'єктом, який вимагає судового захисту.<br />
Клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, повинно бути обґрунтованим щодо необхідності такої заміни або залучення належного відповідача як співвідповідача у процес.<br />


Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача, та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанови Пленуму ВС України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. № 2]).<br />
Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
== Загальні правила заміни неналежної сторони ==
Пред'явлення   позову  до  неналежного  відповідача  не  є підставою  для  відмови  у  відкритті  провадження  у  справі   чи залишення заяви без руху,  оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку,  визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
 
У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача,  вказує на те, що відповідальність повинна нести інша  особа,  а  не  та,  до якої пред'явлено позов,  і позивач не погоджується на її заміну,  суд залучає до участі  в  справі  іншу особу  як  співвідповідача  з  власної  ініціативи.  Після  заміни неналежного  відповідача  або  залучення  співвідповідача   справа розглядається  спочатку  в  разі її відкладення або за клопотанням нового  відповідача  чи  залученого  співвідповідача  та  за  його результатами  суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає  рішення  по   суті   заявлених   вимог   щодо   належного відповідача.
 
Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості заміни  позивача  за ініціативою суду (пункт 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]).  


== Процесуальне правонаступництво ==
== Процесуальне правонаступництво ==
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.
'''''Процесуальне правонаступництво'''''- це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.


Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.<br />
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6443 стаття 55 ЦПК України)].


'''''Процесуальне правонаступництво'''''- це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.<br />
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.


Згідно зі статтею 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України] правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи в спірному або встановленому судом правовідношенні у разі їх вибуття з цивільної справи. Воно настає у разі зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальному правовідношенні.<br />
Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.


Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.<br />
Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне – у випадку заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.


Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне – у випадку заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.<br />


У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.<br />


Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив(ст.37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального кодексу України]).
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]