Зміна опікуна над недієздатною особою

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Наказ "Про затвердження Правил опіки та піклування"

Поняття опіки та піклування

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч. 1 ст. 55 Цивільного кодексу України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу України).

Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Особливості призначення опікуна

Опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 Цивільного кодексу України.

Опікуном не може бути фізична особа:

1. яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2. поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки.

Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.

Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Також, відповідно до п. 3.2. Правил опіки та піклування опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Звільнення від повноважень опікуна

Суд, якщо він призначив опікуна, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Також, опіка над недієздатною особою припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Найпоширеніші підстави для звільнення від виконання обов'язків/заміни опікуна над недієздатною особою:

• неналежне виконання обов'язків опікуна, які встановленні законодавством України;
• самовільна відмова від виконання зазначених обов'язків шляхом подачі відповідної заяви;
• погіршення стану здоров'я опікуна, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків;
• порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
• відбування опікуном покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
• перебування опікуна під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
• визнання опікуна недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
• виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном;
• наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного та ін..

Призначення та зміна опікуна над недієздатною особою

Відповідно до ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Отже, для того, щоб змінити опікуна, зокрема, необхідно:

1. Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.
2. Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном.
3. Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.

Тобто, порядок вирішення питання про зміну опікуна над недієздатною особою залежить, в першу чергу, від того ким саме був призначений опікун (органом опіка та піклування чи судом).

В порядку ч. 2 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи, що дана вимога випливає із обов`язку забезпечення прав недієздатної особи, судові витрати віднести на рахунок держави.

Судова практика

Постанова Верховного Суд від 20.03.2024 у справі № 638/5358/23: у випадку смерті призначеного судовим рішенням опікуна не може відбуватися звільнення його від повноважень та заміна на нового опікуна у порядку ч. 2 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Постанова Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №716/662/24: оскільки заявник призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна. Таким чином, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. Відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним відповідно до законодавства.