Порушення митних правил та відповідальність за них

Нормативна база

• Митний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення

Поняття порушення митних правил як адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України - порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органом для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі-КУпАП) - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

З даних визначень можна виділити ознаки митного правопорушення:

• являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність;
• посягають на порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи;
• протиправність діяння, тобто заборона даного вчинку нормами митного права;
• винність вчинку в формі умислу або необережності;
• караність, тобто покарання органами влади за правопорушення, яке передбачається нормами права (адміністративного, митного);
• шкідливість даного правопорушення, тобто його посягання на встановлений порядок управління, громадський порядок, власність, свободу громадян.

Склад митного адміністративного правопорушення

Для того, щоб суб’єкт який вчинив митне правопорушення поніс відповідальність за нього необхідно, щоб був наявний склад митного правопорушення, який включає в себе:
Суб’єкт - громадяни, які скоїли шкідливе діяння, визначене законом як правопорушення; на момент скоєння досягли 16 років, а також посадові особи підприємств. Вік, з якого можливе настання адміністративної відповідальності, повинен обчислюватися з моменту вчинення адміністративного порушення, тобто відповідальність може наступити тільки в тому випадку, якщо 16 років виконалося особі саме до моменту здійснення протиправного діяння, а не до часу розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Під посадовими особами у відповідних статтях КУпАП признаються працівники, що знаходяться на державній або суспільній службі і займаючі посади, пов'язані із здійсненням організаційно-владних, адміністративно-управлінських функцій, внаслідок яких виникають певні правові наслідки для осіб і організацій, яким вони адресовані. Щоб визначити коло цих осіб, необхідно звернутися до аналізу чинного законодавства, яке визначає правовий статус працівників органів державної виконавчої влади, адміністрації державних установ і підприємств, а також органів управління (адміністрації), громадських організацій (об'єднань).

Згідно з п.43 ст.4 Митного кодексу України, посадові особи підприємств – це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Об’єкт - cуспільні відносини, які охороняються законом і яким в результаті посягання завдається чи може бути завдана шкода; - це те, на що спрямоване посягання.

Загальний об’єкт (в тому числі й для порушень митних правил) – це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охоронювані засобами адміністративної відповідальності. Родовий об’єкт порушення митних правил – це окрема група однорідних суспільних відносин, що виникають в зв’язку зі здійсненням митної справи і урегульована нормами митного права. У нашому випадку цим об’єктом виступають суспільні відносини в галузі державної митної справи, предметом яких, зокрема, являються порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи;
Суб’єктивна сторона. Суб’єктивна сторона порушення митних правил характеризує внутрішнє (психічне) ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків. Порушення митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Порушення митних правил визнається вчиненим через необережність, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї протиправної дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити, наприклад, втрата товарів, транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем.

Об’єктивна сторона - це система передбачених нормою митного права ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку. Об’єктивна сторона включає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його шкідливими наслідками. Так, наприклад, порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митних правил може знаходити свій зовнішній вираз у різноманітних діяннях: відправлення без дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, пошкодження пломб, печаток чи інших засобів митного забезпечення або нез’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби. Наслідками таких діянь можуть бути: уникнення від сплати мита та митних платежів або зменшення їх розміру. Варто мати на увазі, що діяння повинно знаходитись у причинно-наслідковому зв’язку з шкідливими наслідками, яке воно спричинило. Встановити такий причинно-наслідковий зв’язок – означає з’ясувати обставини виникнення шкідливих наслідків, визначити, чи настали вони в результаті скоєння протиправного діяння, чи внаслідок іншого, як дане діяння вплинуло на розмір цих наслідків.

Відповідальність за вчинення порушення митних правил

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і зборів.
Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил визначається, що вчинення правопорушень, передбачених статтями Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом:

• ч.3 ст. 469 Митного кодексу України (видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.);
• ст. 470 Митного кодексу України (перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення в Україні, видача їх без дозволу митного органу або втрата);
• ч. 3 ст. 478 Митного кодексу України (видача без дозволу митного органу або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• ст. 481 Митного Кодексу України ( перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів).

Види митних правопорушень

Митним кодексом України визначені види митних правопорушень:

• порушення режиму зони митного контролю (ст. 468 Митного кодексу України);
• неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту (ст. 469 Митного кодексу України);
• перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення в Україні, видача їх без дозволу митного органу або втрата (ст. 470 Митного кодексу України);
• недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Недекларуванням увважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")" (ст. 471 Митного кодексу України);
• недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення (ст. 472 Митного кодексу України);
• пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, наявність, найменування або назва, кількість яких не відповідає даним, заявленим у митній декларації або в інших документах, що відповідно до законодавства України з питань митної справи замінюють митні декларації, товаросупровідних та/або комерційних документах, або товарів, заборонених до такого пересилання (ст. 473 Митного кодексу України);
• перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів (ст. 474 Митного кодексу України);
• неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем (ст. 475 Митного кодексу України);
• ереміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст. 476 Митного кодексу України);
• порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони(ст. 477 Митного кодексу України);
• порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами( ст. 478 Митного кодексу України);
• порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі (ст. 479 Митного кодексу України);
• перевищення магазином безмитної торгівлі встановлених законом обсягів реалізації тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв одній особі протягом однієї доби (ст. 479-1 Митного кодексу України);
• порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів(ст. 480 Митного кодексу України);
• перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів(ст. 481 Митного кодексу України);
• невиконання обов’язку щодо вивезення за межі митної території України або поміщення в інший митний режим транспортних засобів особистого користування або транспортних засобів комерційного призначення, виданих із складу митного органу (ст. 481-1 Митного кодексу України);
• переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем(ст. 482 Митного кодексу України);
• переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 483 Митного кодексу України);
• зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю(ст. 484 Митного кодексу України);
• дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (ст. 485 Митного кодексу України).

Стягнення за порушення митних правил

За вчинення порушення митних правил можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

• попередження;
• штраф;
• конфіскація - конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
  

Основні і додаткові адміністративні стягнення

Конфіскація предметів може застосовуватись як основне, так і додаткове адміністративне стягнення; штраф і попередження можуть застосовуватись тільки як основні.За одне і те саме порушення митних правил може бути накладене основне або основне і додаткове стягнення. Якщо санкцією статті Митного кодексу України передбачене накладення основного і додаткового стягнення, застосовування тільки додаткового стягнення суперечить чинному законодавству ( ст. 25 КУпАП ).
Згідно з ст. 462 Митного кодексу України попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається.
Відповідно до ст. 463 Митного кодексу України попередження як стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 464 Митного кодексу Україништраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
Відповідно до ст. 465 Митного кодексу України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.
Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного кодексу України, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним кодексом України.
Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил(ст. 522 Митного кодексу України)

1. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п’ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471, статтями 474, 475, 477-480, 480-1, частинами першою - п’ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

2. Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтею 481-1, статтями 482-485 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими загальними судами.

Повноваження посадових осіб митних органів щодо розгляду справ про порушення митних правил(ст. 523 Митного кодексу України)

Від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Місце розгляду справи про порушення митних правил (ст. 524 Митного кодексу України)

Справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Строк розгляду справи про порушення митних правил(ст. 525 Митного кодексу України)

Справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Присутність під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представника(ст. 526 Митного кодексу України)

Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Види постанов у справі про порушення митних правил(ст. 527 Митного кодексу України)

У справі про порушення митних правил митний орган або суд, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі;

4) про передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу.

У разі передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу постанова про закриття провадження у справі не виноситься.

У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб’єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Постанова у справі про порушення митних правил повинна містити приписи щодо вирішення питання про тимчасово вилучені товари, транспорті засоби комерційного призначення та документи.

Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил(ст. 528 Митного кодексу України)

Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

У справі про порушення митних правил суд виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставини, що впливають на відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення

За ст. 34 КУпАП обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення є:

• щире розкаяння винного;
• відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
• вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
• вчинення правопорушення неповнолітнім;
• вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

За ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення є:

• продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
• повторне протягом одного року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
• втягнення неповнолітнього в правопорушення;
• вчинення правопорушення групою осіб;
• вчинення правопорушення в умовах в умовах стихійного лиха або інших надзвичайних обставин;
• вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган, який накладає стягнення може не визнати цю обставину обтяжуючою.

За ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Судова практика

Заголовок

Правова позиція	Рішення суду
Абзац 2 ст 471 Митного Кодексу України є неконституційною нормою, а саме покарання за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів".	Рішення Конституційного Суду України від 21.07.2021 №3-р(II)/2021 у справі №3-261/2019(5915/19) за конституційною скаргою Одінцової О.А. щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу другого статті 471
Особа, що притягується до відповідальності порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувані норму переміщення через митний кордон України.	Постанова Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2022 у справі № № 953/19131/2
Особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України в разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Отже, такі факти, як вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили.	Постанова Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 461/3667/16-а