Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 13 проміжних версій цього користувача)
Рядок 32: Рядок 32:
* ''для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок''.
* ''для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок''.


У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування '''не пізніше одного місяця''' з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.''
У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування '''не пізніше одного місяця''' з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.  


''Пропуск зазначеного строку'' означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду ([https://smu.dsp.gov.ua/news/v-inspektsii-pratsi-rozpovily-pro-vidshkoduvannia-nadmirno-vyplachenoi-zarobitnoi-platy/ Роз'яснення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 01.05.2024р. "Про відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати"]).
''Пропуск зазначеного строку'' означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду ([https://smu.dsp.gov.ua/news/v-inspektsii-pratsi-rozpovily-pro-vidshkoduvannia-nadmirno-vyplachenoi-zarobitnoi-platy/ Роз'яснення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 01.05.2024р. "Про відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати"]).
Рядок 53: Рядок 53:


== Які помилки можна вважати лічильними ==
== Які помилки можна вважати лічильними ==
 
'''Лічильними''' помилками вважаються помилки, ''пов’язані з процесом обчислення''.
Лічильними помилками вважаються помилки, пов’язані з процесом обчислення.  
 
=== Лічильні помилки ===
 
До лічильних помилок належать:  
До лічильних помилок належать:  
* неправильності в обчисленнях;
* неправильності в обчисленнях;
* нарахування заробітної плати у подвійному розмірі;
* невірне проведення нарахувань та/або виплата сум заробітної плати;
* невірне проведення нарахувань та/або виплата сум заробітної плати;
* допущені помилки при введенні даних у комп’ютерну програму для підрахунку, збої у роботі бухгалтерської програми;
* допущені помилки при введенні даних у комп’ютерну програму для підрахунку, збої у роботі бухгалтерської програми;
* будь-яке інше неправильне застосування правил арифметики.
* будь-яке інше неправильне застосування правил арифметики.


Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі [[Колективний договір|колективного договору]].
'''Не є лічильними помилки,''' допущені у випадках неправильного застосування норм чинного законодавства, колективного договору тощо, ''які не пов'язані з обчисленням.''


=== До нелічильних помилок належать: ===
Нелічильною помилкою є помилка коли:
* оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
* оплачено відпустку більшої тривалості (за більшу кількість днів), ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
* помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у тому числі колективного договору;
* помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у тому числі колективного договору;
* нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
* нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
Рядок 75: Рядок 71:
== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників ==
== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників ==


При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань '''<u>не може перевищувати двадцяти процентів</u>''', а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - <u>п'ятидесяти процентів</u> заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань '''<u>не може перевищувати двадцяти процентів</u>''', а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - <u>п'ятидесяти процентів</u> заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n746:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%2D%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96. частиною 1 статті 128 КЗпП України].


== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат ==
== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат ==
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 129 КЗпП України]).
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n751:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20129.,%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 129 КЗпП України]).
== Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 136 КЗпП України] містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації. Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що <u>не перевищує середнього місячного заробітку</u>, провадиться за '''розпорядженням''' власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
 
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено <u>не пізніше двох тижнів</u> з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання <u>не раніше семи днів</u> з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
 
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
 
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.


== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74895523 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц]: до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. Відповідач отримала від позивача спірні грошові кошти у вигляді заробітної плати. При цьому, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74895523 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц]: до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. Відповідач отримала від позивача спірні грошові кошти у вигляді заробітної плати. При цьому, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача.


* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85075378 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 638/12192/16-ц]: зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Задовольняючи позов в частині стягнення безпідставно отриманих коштів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що  відповідач, як директор державного підприємства прийнятий на роботу згідно контракту № 25 від 19 жовтня
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85075378 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 638/12192/16-ц]: зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Задовольняючи позов в частині стягнення безпідставно отриманих коштів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що  відповідач, як директор державного підприємства прийнятий на роботу згідно контракту, повинен був знати вимоги чинного законодавства України, покладені контрактом на нього обов'язки, умови матеріального забезпечення, в тому числі умову про скасування всіх надбавок, передбачених контрактом, у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати працівникам протягом одного місяця, а тому набуття ним всупереч пункту 5.2.1 контракту зазначених в акті ревізії коштів не може вважатися добросовісним.
2012 року, повинен був знати вимоги чинного законодавства України, покладені контрактом на нього обов'язки, умови матеріального забезпечення, в тому числі умову про скасування всіх надбавок, передбачених контрактом, у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати працівникам протягом одного місяця, а тому набуття ним всупереч пункту 5.2.1 контракту зазначених в акті ревізії коштів у сумі 32 797, 77 грн не може вважатися добросовісним.


== Див. також ==
== Див. також ==
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_відшкодування_надміру_виплаченої_заробітної_плати