Ухилення від призову на строкову військову службу

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"
• Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2002 року № 352 ''Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом''

Загальна інформація

Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина воно має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п’яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах (частина третя статті 8 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу».) .

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби громадянами України може здійснюватися у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Види військової служби:

• базова військова служба (до 11.04.2024 - строкова військова служба);
• військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
• військова служба за контрактом осіб рядового складу;
• військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
• військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, а також закладів фахової передвищої військової освіти;
• військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
• військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
• військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку (частина 1 статті 15 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" ).

Від проходження базової військової служби звільняються призовники:

• які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
• які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.

Направлення громадян України для проходження базової військової служби включає прибуття за зазначеними в повістці районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки адресою та часом для відправлення у навчальну частину (центр) для проходження базової військової служби та знаходження у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (обласному збірному пункті) до відправлення у навчальну частину (центр).

У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби він несе відповідальність, установлену законом (частина 8 статті 15 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" ).

Кримінальна відповідальність

Ухилення від призову на строкову (базову) військову службу - кримінальний проступок, що передбачений статтею 335 КК України та карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Склад кримінального правопорушення

Об’єкт кримінального правопорушення

Родовим об’єктом ухилення від призову на базову військову службу є суспільні відносини, що забезпечують безпеку та обороноздатність України.

Згідно із статтею 17 Конституції України захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Безпосереднім об’єктом ухилення від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу є встановлений відповідно до чинного законодавства порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення проявляється в ухиленні від призову на базову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на базову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних сил та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування).

Ухиленням є неявка призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:

• перешкода стихійного характеру, хвороба призовника, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
• смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Ухилення також може полягати у:

• підробці документів про хворобу;

• від’їзді із місця постійного проживання;
• умисному спричиненні собі тілесного ушкодження або іншої хвороби;
• симуляції хвороби;
• підкупі відповідальних осіб;
• в прямій відмові від несення обов’язків військової служби.

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину. Тому особа, яка прибула до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями 407, 408 або 409 КК України.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на базову військову службу.

Готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України, не тягне кримінальної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 14 КК України.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб’єктом є громадянин України, який підлягає черговому призову на базову військову службу і якому не надано відстрочку.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Від проходження базової військової служби звільняються призовники які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби, а також ті, які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які:

• визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
• навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);
• обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову службу;
• мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу", відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань направлення на базову військову службу.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на базову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на базову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка, - протягом дії відстрочки.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями 27 і 335 КК України, а за відповідних обставин і за статтями 121, 122, 125, 130, 133 Кримінального кодексу України (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 Кримінального кодексу України (якщо нею було підроблено відповідні документи).

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335 КК України характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Див. також

• Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу