Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Розділ "Судова практика" доповнено посиланням на додаткове рішення Верховного суду: в Постанові КЦС ВС від 08.01.2025 № 466/4374/22 суд зазначив, що ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання. З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 81: Рядок 81:
== Судова практика ==
== Судова практика ==


Частиною 4 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 Частиною 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.


'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного суду України:'''''  
'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного суду України:'''''  
Рядок 91: Рядок 91:
На підтвердження виконання зобов'язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США  
На підтвердження виконання зобов'язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США  


Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], частини першої статті  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 219 ЦК України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.  
Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 ст. 203], частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 ст. 219 Цивільного кодексу України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.  


Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').
Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').
Рядок 97: Рядок 97:
'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' роз'яснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.
'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' роз'яснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.


У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 ст. 546 Цивільного кодексу України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.


Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 ст. 570 Цивільного кодексу України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.


Правила статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 ст. 570 Цивільного кодексу України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.


Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.


Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.
Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.
'''в Постанові КЦС ВС від 08.01.2025 № 466/4374/22''' суд зазначив, що ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання. З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу).




</div>
</div>
[[Категорія: Цивільне право‏‎]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_пред%27явлення_позову_про_стягнення_коштів_виплачених_в_рахунок_завдатку._Правова_позиція._Судова_практика