Заходи процесуального примусу в цивільному процесі: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Учасники цивільного судочинства зобов'язані сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і виконувати добросовісно процесуальні обов’язки. | Учасники цивільного судочинства зобов'язані сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і виконувати добросовісно процесуальні обов’язки. | ||
Якщо в судовому процесі учасники зловживають процесуальними правами або навмисного | Якщо в судовому процесі учасники зловживають процесуальними правами або навмисного невиконують процесуальні обов’язки до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу. Правовий примус — це конкретні засоби впливу, які пов’язані з обмеженням в тій чи іншій формі свободи особи. | ||
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 143 ЦПК України], заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. | Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 143 ЦПК України], заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| class="wikitable" | {| class="wikitable" | ||
|- | |- | ||
! | ! Назва заходу !! Підстава застосування | ||
|- | |- | ||
| попередження || застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень | | попередження || застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
'''Попередження.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 145 ЦПК України], до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання. | '''Попередження.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 145 ЦПК України], до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання. | ||
Законом не передбачено, які дії можуть бути кваліфіковані як порушення порядку під час судового засідання. Судова практика показує, що як порушення порядку в залі судового засідання розцінюються суперечки і сварки між сторонами, голосні репліки присутніх, жвава жестикуляція тощо. В кожному конкретному випадку чи порушує особа встановлений порядок, чи ні, вирішує суд, що розглядає справу. | Законом не передбачено, які дії можуть бути кваліфіковані як порушення порядку під час судового засідання. Судова практика показує, що як порушення порядку в залі судового засідання розцінюються суперечки і сварки між сторонами, голосні репліки присутніх, жвава жестикуляція тощо. В кожному конкретному випадку чи порушує особа встановлений порядок, чи ні, вирішує суд, що розглядає справу.<br> | ||
'''Видалення із залу судового засідання.''' У разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання | '''Видалення із залу судового засідання.''' У разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання перекладачем розпоряджень головуючого дій, суд оголошує перерву і надає час для його заміни.<br> | ||
=== Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом як захід процесуального примусу === | === Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом як захід процесуального примусу === | ||
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 146 ЦПК України], у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. | Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 146 ЦПК України], у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.<br> | ||
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:<br> | В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:<br> | ||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.<br> | Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.<br> | ||
=== Привід свідка як захід процесуального примусу === | === Привід свідка як захід процесуального примусу === | ||
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 147 ЦПК України], належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. | Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 147 ЦПК України], належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.<br> | ||
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.<br> | |||
Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.<br> | |||
Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 70 ЦПК України], а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, особи з інвалідністю I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю.<br> | |||
Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.<br> | |||
У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.<br> | У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.<br> | ||
=== Штраф як захід процесуального примусу === | === Штраф як захід процесуального примусу === | ||
| Рядок 63: | Рядок 59: | ||
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | ||
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.<br> | ||
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.<br> | |||
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. | Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.<br> | ||
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.<br> | |||
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. | Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.<br> | ||
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає. | |||
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України. | |||
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.<br> | Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.<br> | ||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
