Засоби забезпечення виконання зобов'язань: відмінності між версіями

* право довірчої власності (ст.ст. 597¹ - 597¹³ ЦКУ)

* інші види забезпечення виконання зобов'язання.

# спрямованість на спонукання боржника виконати забезпечене зобов'язання належним чином під загрозою настання для нього невигідних наслідків (як правило, майнових);

# всі засоби забезпечення виконання зобов'язань покликані попереджувати негативні наслідки для кредитора, які настають чи можуть виникнути у разі порушення забезпечених зобов'язань боржником;

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється '''у письмовій формі'''.  

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 548 ЦКУ] недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, але недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.<blockquote>Від видів (способів) забезпечення виконання зобов´язань слід відрізняти так звані «заходи оперативного впливу». До них зокрема відносяться: відмова від сплати недоброякісного товару, перевід несправного боржника на попередню оплату продукції і т.п. Такі дії в цивільно-правовій доктрині являють собою самостійний вид наслідків невиконання або неналежного виконання зобов´язань, що не мають ніякого відношення до способів забезпечення зобов´язань. Вони не тягнуть виникнення самостійного зобов´язання і не становлять предмет цього зобов´язання (на відміну від забезпечувальних зобов´язань), оскільки є односторонньою дією кредитора по зміні або припиненню зобов´язання.</blockquote>

Неустойка  стягується лише у разі порушення зобов'язання.

* предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно;

* якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

* виключна;

* альтернативна.<br />

== Правовий характер поруки ==

'''Порука''' — обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі договору поруки.  

''Сторонами поруки є:''

* поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;

* порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;

* якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора;

* поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

* після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника;

* до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;

* ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувсядо суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.

== Поняття та зміст гарантії ==

* гарант за договором має право на оплату послуг, наданих ним боржникові;

* зобов'язання гаранта перед кредитором '''не залежить''' від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 562 ЦКУ]).

* гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги;

* якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

* гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником;

* гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

* застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

* до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення Цивільного Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 574 ЦКУ]).

* заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 573 ЦКУ]);

* oцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом;

* наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.

=== Окремі види застави ===

* '''іпотека -''' застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

* '''заклад''' - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

* предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо);

* предметом застави може бути права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.

* культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

* пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;

Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

* заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави;

* заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом;

* у разі схвалення судом відповідно до законодавства про банкрутство плану санації чи реструктуризації боргів боржника за основним зобов’язанням, якщо він відмінний від заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санації юридичної особи чи плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.<br />

'''''Реалізація предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 591 ЦКУ]):'''''

* реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом;

Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.<br />

'''''Обов'язки володільця предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 587 ЦКУ])''''' <br>Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:

* вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.<br />

* передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;

* порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;