Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри: відмінності між версіями

Мітка: редагування коду 2017
Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства
 
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 3: Рядок 3:


* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]


== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.  
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2 КЗпП України]) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.  


За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.  
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.  


Розірвання трудового договору за  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:  
Розірвання трудового договору за  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:  
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*винна дія працівника;
Рядок 18: Рядок 19:


Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України
 
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.


==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==
Рядок 28: Рядок 30:
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''


'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''  
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під звіт''' (наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей).''  


Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:   
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:   
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].


При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
Рядок 54: Рядок 56:


==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником.  Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.  
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником.  Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.  


Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.  
Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.  
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.


[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.


==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2  стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що  розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2  стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що  розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.


Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.  
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.  
Рядок 70: Рядок 73:
'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''
'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання '''у межах 15-денного строку'''. У разі повторної неявки працівника (його представника) '''без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності'''.  
 
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.


Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.  


Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
Рядок 80: Рядок 85:
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).


Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.
 
'''У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП України] не застосовуються''', крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 ч. 2 ст. 5 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]). '''Тобто у воєнний час згода профспілки потрібна, лише якщо звільняється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 п. 2 ст. 41 КЗпП] працівник, обраний до профспілкового органу.'''


==Вирішення трудового спору==
==Вирішення трудового спору==
Рядок 97: Рядок 104:
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]


Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97429095 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].


Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]
Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]