Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
-
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Заходи кримінального характеру застосовуються до юридичних осіб у випадках вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України] (далі – КК України).  
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення.
 
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' Кримінального кодексу України]  (далі - КК України), судом враховуються характер суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1415 статтями 209], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2628 369], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2640 369-2 КК України] стосовно службових осіб, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 частиною четвертою статті 18 КК України], діяльність (бездіяльність) юридичної особи, безпосередньо пов’язана із зазначеним суспільно небезпечним діянням, наслідки (потенційні наслідки) вчинення зазначеного суспільно небезпечного діяння, майновий стан юридичної особи, а також вжиті юридичною особою заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням, сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
 
При вирішенні питання про застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру суд також враховує доцільність, необхідність тимчасового обмеження діяльності юридичної особи та/або тимчасового обмеження юридичної особи в отриманні прав та/або переваг, досягнення мети запобігання у подальшому порушення юридичною особою вимог щодо належного здійснення господарської та іншої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n599 стаття 96-10 КК України]).
 
'''Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру''' є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частина перша статті 96-3 КК України]):
 
1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368'''<sup>-3</sup>''', частинах першій і другій статті 368'''<sup>-4</sup>''', статтях 369 і 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111-1, 258-258-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:
Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частина друга  статті 96-3 КК України]):


1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;
1) вчинення її уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;
2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 258-258-5 цього Кодексу;
3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу;
4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради.


5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього Кодексу;
Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частиною другою статті 96-3 КК України], не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 цього Кодексу.
'''Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти будь-яких фізичних осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 стаття 96-3 КК України])'''.'''


'''Під уповноваженими особами юридичної особи''' слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи'''.'''
Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, 152-156-1, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 301-1-303, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 376-379, 386, 436, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності, або якщо неправомірна вигода була запропонована, обіцяна чи надана за вчинення чи невчинення будь-якої дії або за бездіяльність чи вплив на прийняття рішення в інтересах юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 стаття 96-3 КК України]).


Злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 96<sup>3</sup> КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n172 статті 39 КК України] не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.


У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 64<sup>1</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] '''можуть здійснювати''':
У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 частини 1 статті 64<sup>1</sup> Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|можуть]] '''здійснювати''':
* особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру або договору) із захисником;
* особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
* керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
* керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
* працівник юридичної особи (на підставі довіреності).
* працівник юридичної особи.
== Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:
Заходи кримінально-правового характеру, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 статтею 96<sup>6</sup> Кримінального кодексу України] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 '''у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої''']'''статті 96<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 КК України]'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 ,] можуть бути застосовані судом до:
 
* підприємства, установи чи організації, крім державних органів;
1) документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n774 статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України] (свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги), якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
* органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів;
 
* фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
* Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
 
* міжнародних організацій.
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Заходи кримінально-правового характеру, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 '''у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої <ref><small>вчинення уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258<sup>5</sup> КК України; вчинення уповноваженою особою імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159<sup>1</sup>, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України</small></ref>''']'''[./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-2 <span class="mw-reflink-text"><nowiki>[2]</nowiki></span>][./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-2 <span class="mw-reflink-text"><nowiki>[2]</nowiki></span>][./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-2 <span class="mw-reflink-text"><nowiki>[2]</nowiki></span>][./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-2 <span class="mw-reflink-text"><nowiki>[2]</nowiki></span>][[Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб#cite note-2|<span class="mw-reflink-text">[2]</span>]] статті 96<sup>3</sup> КК України''', можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України''', включаючи:'''
 
* підприємства, установи чи організації;
== Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру ==
* державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим;
Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.
* органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку;
 
* фонди, а також міжнародні організації;
Заходи кримінально-правового характеру при вчиненні суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' КК України], можуть бути застосовані до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, а також міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи, створені відповідно до вимог національного чи міжнародного права (крім органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
* інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.
 
Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 % в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 пунктами 3-6 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' КК України], можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.
 
Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, що вчинене державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
 
У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 пунктами 1-6 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' КК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n565 стаття 96-4 КК України]).
 
== Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 Статтею 96<sup>6</sup> Кримінального кодексу України] передбачені наступні види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб:<br />1) Штраф<br />2) Ліквідація<br />3) Конфіскація майна
До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 стаття 96-6 КК України]):
 
1) штраф;
 
2) конфіскація майна;
 
3) ліквідація;
 
4) додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.
 
'''До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.'''
 
У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' КК України], до юридичної особи можуть застосовуватися такі додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру:
 
# тимчасові обмеження діяльності юридичної особи;
# тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг.
 
У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n556 частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' КК України], до юридичної особи не застосовуються ліквідація та конфіскація майна.
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення'''  
| '''Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення, у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''  
|}
|}
Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:<br />- за кримінальний проступок - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної, запропонованої, обіцяної чи наданої в інтересах юридичної особи неправомірної вигоди.


- за нетяжкий злочин - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:


- за тяжкий злочин - від двадцяти до сімдесяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за кримінальний проступок - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


- за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
за нетяжкий злочин - від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.
за тяжкий злочин - від двадцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти тисяч до семи мільйонів п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком:
 
до 6 місяців - у разі вчинення кримінального проступку;
 
до 12 місяців - у разі вчинення нетяжкого злочину;
 
до 24 місяців - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
до 36 місяців - у разі вчинення особливо тяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n585 стаття 96-7 КК України]).
{|
|+
|'''Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України] (ст.96-8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])'''
|}
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Ліквідація юридичної особи - припинення існування юридичної особи шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців'''  
| '''Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 111-1, 113, 146, 147, 152-156-1, 160, 209, 255, 258-258-6, 301-1-303, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).'''
|}
|}
Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 255, 258-258-5, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 цього Кодексу]..
 
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Конфіскація майна - примусове безоплатне вилучення у власність держави майна юридичної особи'''  
| '''Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру передбачені ст. 96<sup>-10-1 <big>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]</big></sup>'''
|}
|}
До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий, в разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду, в разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258-5, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 КК України].
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n4178 статті 96-10-1 КК України]:
== Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів ==
 
За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
'''Тимчасове обмеження діяльності юридичної особи''' - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид та/або види діяльності, зокрема:
 
# брати участь у публічних та оборонних закупівлях;
# користуватися ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково);
# брати участь у приватизації державного та комунального майна;
# брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі заборона продовження договору оренди);
# отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);
# брати участь в органах соціального діалогу, крім утвореної на локальному рівні для ведення колективних переговорів двосторонньої робочої комісії;
# купувати облігації внутрішніх державних позик України;
# створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій;
# виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність;
# здійснювати спонсорство;
# брати участь у державно-приватному партнерстві;
# брати участь у діяльності спільних підприємств.
 
'''Тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг''' - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права та/або переваги, зокрема:
 
# одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади;
# залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових операцій;
# отримувати державну допомогу суб’єктам господарювання (бути отримувачем державної допомоги);
# набувати статус резидента Дія Сіті;
# отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.
 
Суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років.
 
До юридичної особи за рішенням суду застосовується додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, пов’язаний із сферою діяльності, у межах якої встановлено зв’язок юридичної особи із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діянь, передбачених статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
При застосуванні до юридичної особи додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру у виді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи, передбаченого пунктом 2 частини першої  статті 96-10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], зупиненню підлягають ліцензії виключно на ті види діяльності, у межах яких судом було встановлено зв’язок юридичної особи (ліцензіата) із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
== Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю кримінальних правопорушень ==
За сукупністю кримінальних правопорушень в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
 
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n601 стаття 96-11 КК України]).


При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 Кримінальним кодексом України.]
== Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 96<sup>5</sup> Кримінального кодексу України].
Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 96<sup>5</sup> КК України].
 
Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
 
1) три роки - у разі вчинення кримінального проступку;
 
2) п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
 
3) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
4) п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
 
Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], якщо з дня вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], і до дня набрання законної сили рішенням суду щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру минули такі строки:
 
а) п’ять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки нетяжкого злочину;
 
б) десять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки тяжкого злочину;
 
в) п’ятнадцять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки особливо тяжкого злочину.


Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України], і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку;
*п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
*десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
*п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''зупиняється''', якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 цього Кодексу, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.


Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''переривається''', якщо до закінчення передбачених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>5</sup> Кримінального кодексу України] строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-який злочин, зазначений у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України].  
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у частинах першій та другій цієї статті строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


Обчислення давності в цьому разі '''починаєтьс'''я з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України]. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб