Договір комісії: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м Дану статтю перевірено на актальніть, в нормативній базі в перелік добавлено цивільно процесуальний кодекс
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95#Text Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року № 37]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95#Text Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року № 37]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0324-97 Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року № 343]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0324-97 Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року № 343]
== Поняття договору комісії ==
== Поняття договору комісії ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1011 ЦК України] за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1011 ЦК України] за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Рядок 29: Рядок 31:
Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину.  
Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину.  


Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором доручення, умовах за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк.  
Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором умовах, за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк.  


У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).  
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).  
Рядок 40: Рядок 42:


Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може:  
Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може:  
* не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю;  
* не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю;  
* отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комітент зробив відповідну доплату за майно, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.
* отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комісіонер заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.
 
Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).  
Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).  


Рядок 68: Рядок 68:
Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються.
Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються.
== Інші умови договору комісії ==
== Інші умови договору комісії ==
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1022 ЦК України)]. ''Форма звіту та строки подання звіту законодавством не регламентуються, тому сторони можуть встановлювати строки та форму звіту на власний розсуд. Проте, із визначення поняття первинний бухгалтерський документ (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995  № 88] та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704), слідує, що звіт комісіонера є первинним документом, тому у звіті треба зазначати обов'язкові реквізити, згідно із п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995  № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704 та ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"].''
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1022 ЦК України)].  
 
Форма звіту та строки його подання законодавством не визначено.
== Припинення договору комісії ==
== Припинення договору комісії ==
Договір комісії з урахуванням його особливостей також має і своєрідні підстави припинення.  
Договір комісії з урахуванням його особливостей також має і своєрідні підстави припинення.  
Рядок 74: Рядок 76:
Ці підстави можна об'єднати у дві групи:  
Ці підстави можна об'єднати у дві групи:  


 
а) відмова від виконання договору, причому в односторонньому порядку, при загальній презумпції про неприпустимість односторонньої відмови;
а) відмова від виконання договору, причому в односторонньому порядку, при загальній презумпції про неприпустимість односторонньої відмови;  
 


б) друга група підстав припинення комісійного договору не залежить від волі сторін договору: щодо фізичних осіб - смерть особи, визнання її недієздатною, обмежено дієздатною і позбавлення особи дієздатності; щодо юридичних осіб - ліквідація, позбавлення ліцензії, реорганізація. Особливість підстав припинення договору комісії обумовлена наданням комісіонеру права виступати від свого імені. У той самий час, якщо щось (за аналогією з дорученням) сталося із стороною договору-комітентом, сам по собі цей факт ніякого впливу на відносини за договором не має, допоки спадкоємці чи правонаступники не заявлять про інше.
б) друга група підстав припинення комісійного договору не залежить від волі сторін договору: щодо фізичних осіб - смерть особи, визнання її недієздатною, обмежено дієздатною і позбавлення особи дієздатності; щодо юридичних осіб - ліквідація, позбавлення ліцензії, реорганізація. Особливість підстав припинення договору комісії обумовлена наданням комісіонеру права виступати від свого імені. У той самий час, якщо щось (за аналогією з дорученням) сталося із стороною договору-комітентом, сам по собі цей факт ніякого впливу на відносини за договором не має, допоки спадкоємці чи правонаступники не заявлять про інше.