Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* Закон України "Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1292-20#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1292-20#Text Закон України "Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1292-20#Text]
* Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
== Об’єкт злочину ==
== Об’єкт злочину ==
За завідомо неправдиве повідомлення про загрозу громадській безпеці, знищення чи пошкодження об’єктів власності передбачена кримінальна відповідальність за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 259 КК України]. А '''об'єктом злочину''' є громадська безпека.<br>
За завідомо неправдиве повідомлення про загрозу громадській безпеці, знищення чи пошкодження об’єктів власності передбачена кримінальна відповідальність за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 259 КК України]. А '''об'єктом злочину''' є громадська безпека.<br>
Рядок 41: Рядок 41:
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1292-20#Text] абзац перший частини другої викласти в такій редакції: "2. Те саме діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно".
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1292-20#Text] абзац перший частини другої викласти в такій редакції: "2. Те саме діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно".


доповнити приміткою такого змісту: "Примітка. Термін "критично важливі об’єкти інфраструктури" вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".  
''Якщо неправдиве повідомлення здійснено особою до 16 років'', кримінальна відповідальність не настає, але: можуть бути застосовані заходи виховного характеру, батьки чи опікуни відповідають цивільно за завдану шкоду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ст. 1178 ЦК України]).


Відповідно до статті 1 п. 16 Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text] критично важливі об’єкти інфраструктури (далі - об’єкти критичної інфраструктури) - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов’язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я людей;
== Судова практика ==
== Судова практика ==
* '''Постанова Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 червня 2018 року''' (справа №520/9685/13-к (провадження №51-905км8 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687902]) для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 259 КК, необхідно встановити, що саме ЦЯ особа з використанням конкретного засобу зв’язку повідомила інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, маючи прямий умисел на вчинення саме таких дій
* '''Постанова Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 червня 2018 року''' (справа №520/9685/13-к (провадження №51-905км8 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687902]) для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 259 КК, необхідно встановити, що саме ЦЯ особа з використанням конкретного засобу зв’язку повідомила інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, маючи прямий умисел на вчинення саме таких дій
* '''Постанова Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 23 лютого 2023 року''' (''справа № 678/527/22 (провадження № 51-3544 км 22'') [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109273642] твердження, що за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259 КК України, особам, які його вчинили, призначається покарання не пов`язане із реальним його відбуванням у виді позбавлення волі є неспроможним з огляду на те, що виходячи з положень ст. 75 КК України. Зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Наведена позиція відображена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі №127/10266/19.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]