Водоохоронні зони: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Kudelia.Ihor (обговорення | внесок)
64 редагування
Доповнення
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]


== Поняття водоохоронної зони ==
== Поняття водоохоронної зони ==
Рядок 9: Рядок 9:
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text до статті 87 Водного кодексу України]  '''водоохоронна зона''' є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text до статті 87 Водного кодексу України]  '''водоохоронна зона''' є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.


До складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486], до складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.


Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.
На території водоохоронних зон забороняється:


Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Міндовкіллям, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
 
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
 
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
 
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
 
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
 
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
 
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
 
{Стаття 87 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012 , № 1423-IX від 28.04.2021 }
 
Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законами України “Про землеустрій”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text “Про регулювання містобудівної діяльності”], зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.
 
Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до [https://e.land.gov.ua Державного земельного кадастру] як відомості про обмеження у використанні земель.


Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
* рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
* рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
* цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.
* цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.  
Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.
 
== Водний фонд України ==
Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
 
До водного фонду України належать:
 
1) поверхневі води:
 
природні водойми (озера);
 
водотоки (річки, струмки);
 
штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;
 
інші водні об'єкти;
 
2) підземні води та джерела;
 
3) внутрішні морські води та територіальне море.
 
== Землі водного фонду ==
До земель водного фонду належать землі, зайняті:
 
морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
 
прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
 
гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
 
береговими смугами водних шляхів.
 
== Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення ==
До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:
 
1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;
 
2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
 
3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
 
4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
 
До водних об'єктів місцевого значення належать:
 
1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;
 
2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
 
== Власність на води (водні об'єкти) ==
Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
 
Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
 
Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.


== Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони ==
== Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони ==
Рядок 41: Рядок 114:


== Режим регульованої господарської діяльності у водоохоронній зоні ==
== Режим регульованої господарської діяльності у водоохоронній зоні ==
Водоохоронна зона – природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що встановлена з метою охорони водних об’єктів, навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо водойм.
Основні водоохоронні заходи охоплюють: (а) утворення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів тощо. Водоохоронні зони, зокрема, служать для найбільш сприятливого режиму водних об’єктів; (б) обмеження господарської діяльності у прибережних захисних смугах навколо водойм і на островах
Будь-яка водоохоронна зона має свої межі – внутрішню й зовнішню. При цьому перша збігається з мінімальним рівнем води у водному об’єкті. Що ж стосується другої, то вона прив’язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок і ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об’єкта лінією.
У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності.
У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності.


Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.


Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text 87 Водного кодексу України]
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
'''на території водоохоронних зон забороняється:'''
 
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
 
Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
 
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
 
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
 
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
 
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
 
3) влаштування літніх таборів для худоби;
 
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
 
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;


# використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
# влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
# скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.


В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
 
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
 
У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.


Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
== Див. також ==  
== Див. також ==  
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]


[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Водоохоронні_зони