Розрахунок платіжними картками: відмінності між версіями

*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України "Про Національний банк України"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України "Про банки і банківську діяльність"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n7 Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану"]

*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547]

==Основні поняття ==

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 Платіжні картки]''' — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.  

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 '''Еквайринг''' платіжних інструментів (далі - еквайринг)] - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.  

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Еквайрингова установа]''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.  

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 Платіжна система]''' — система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи. Тобто комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій.  

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Емітент платіжних інструментів (далі - емітент)]''' — надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України (''організації, що випустили картки'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 стаття 1 Закону України " Про платіжні послуги"]).

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).  

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

* отримання готівки через банкомати;

 

Види платіжних карток

 

'''Платіжні картки класифікуються:'''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

==Розрахунок платіжною карткою==

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

'''РРО дозволяється не використовувати''':

-   фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

-   фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

-   у випадках, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n119 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).

З 01 січня 2025 року обов’язок запровадження безготівкових розрахукнків встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тисяч жителів, а з 1 січня 2026 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

 

Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.

|'''Увага!''' Варто зазначити, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно крім тих, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, РРО мають бути оформлені розрахунковим документом. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

 

 

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n419 Фіскальний касовий чек на товари (послуги)]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n506 Фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n705 Фіскальний касовий чек за операцією з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів]

 

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n99 статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».] У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

 

 

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 стаття 1087 Цивільного кодексу України).]

 

 

Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15).

 

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].

Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову (Державна податкова служба України), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів).

 

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 таттею 163-15 Кодексу України  "Про адміністративні правопорушення"] встановлено адміністративна відповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , або 8500 грн. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n504 частина дванадцята статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»]).

|'''Зверніть увагу!'''

 

Співробітник емітента (Служби безпеки України, Національного банку, поліції тощо) ніколи не буде телефонувати і запитувати дані платіжного інструменту. У разі надходження таких дзвінків слід припинити розмову і звернутися до емітента.

 

Емітент зобов'язаний розглядати заяви користувача, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції становлять не більше 60 календарних днів, відповідно до статті 89 Закону України «Про платіжні послуги».

 

У разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов’язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція, та відшкодувати суму комісійної винагороди (за наявності такої комісійної винагороди), утриманої/сплаченої такому еквайру за платіжну операцію. Емітент зобов’язаний зарахувати кошти, повернуті еквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.

З метою зниження обсягу готівкових розрахунків та мінімізації ризиків, пов’язаних з фінансовим моніторингом, у банківській системі України '''діє обмеження зняття готівкових коштів з рахунку в національній валюті не може перевищувати 100 000 гривень на день (без урахування комісії банку).'''

'''Не застосовуються обмеження зняття готівкових коштів у гривнях:'''

* з рахунків, розпорядником яких є митний орган, для цілей повернення коштів, прийнятих митним органом на зберігання або вилучених, їх власнику;

* з рахунків державних установ та/або громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, які забезпечують виконання Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік, на здійснення витрат або компенсаційних виплат на відрядження національних збірних команд України для участі в офіційних міжнародних змаганнях та навчально-тренувальних зборах з підготовки до таких міжнародних змагань, що проводяться за кордоном;

* з рахунків небанківських фінансових установ, що здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, з метою підкріплення готівковою гривнею власних кас та/або кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну іноземної валюти готівкою в гривнях у сумі, що не перевищує суми в гривнях, яка була раніше зарахована банком на такий рахунок:

# від здійснення валютно-обмінних операцій шляхом інкасації залишків готівки або самостійного внесення небанківською фінансовою установою залишків готівки на рахунок через операційну касу банку (філії, відділення), у якому відкритий цей рахунок;

# отримана внаслідок продажу безготівкової іноземної валюти з рахунку небанківської фінансової установи в іноземній валюті, що була зарахована на такий рахунок від здійснення валютно-обмінних операцій або отримана як відшкодування за прийняті на інкасо банкноти іноземної валюти.

Також заборонено видачу готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків клієнтів в обсязі, '''що перевищує еквівалент 100 000 гривень на день''' (без урахування банківської комісії).Виняток становить зняття готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

'''Передбачена заборона здійснювати платіжні операції користувачів за рахунок коштів, наданих користувачам на умовах кредиту, на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх у мережі Інтернет''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text пункт 20-5 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022  № 18]).