Кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами: відмінності між версіями

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Цивільний кодекс України]

Одним із показників сучасної держави є рівень її турботи про осіб, що потребують особливих форм соціально-правової допомоги та захисту. Однією з форм такої турботи в Україні є [[опіка та піклування]], завданням яких, відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Ця категорія громадян потребує окремих гарантій власних прав. Однією з гарантій прав підопічних виступає закріплена у статті 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами.

<u>Безпосереднім об’єктом</u> кримінального правопорушення є майнові права й інтереси особи, відносно якої встановлені опіка чи піклування

Потерпілими від кримінального правопорушення законодавець визначає підопічних осіб. Такими є особи, над якими встановлюється опіка чи піклування. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 ЦК України] опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 55 ЦК України]). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 56 ЦК України]).

=== Об'єктивна кримінального правопорушення ===

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення виражається у використанні опіки та піклування на шкоду підопічному. У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 167 КК України] названі лише дві форми використання опіки чи піклування на шкоду підопічному: зайняття житлової площі та використання майна. Їх перелік законодавець залишив невичерпним, що обумовлює дослідження інших форм зловживання опікою чи піклуванням, зокрема, привласнення речей підопічного; розтрата його цінностей; порушення майнових прав потерпілого внаслідок укладання невигідних для нього договорів; використання доходів підопічних (пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від майна, що належить їм) для задоволення власних потреб; порушення передбачених законом обмежень і порядку при здійсненні правочинів, де однією стороною виступає підопічний; невиконання опікунських обов’язків на шкоду підопічному (при цьому опікун (піклувальник) отримує матеріальні блага від інших осіб); управління майном підопічного з порушенням установлених правил; відмова від належних підопічному майнових прав та інше.

За конструкцією об’єктивної сторони, що наведена в диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 167 КК України,] кримінальне правопорушення є <u>формальним і визнається закінченим з моменту виконання опікуном (піклувальником) певного діяння, незалежно від наслідків, що були або могли бути спричинені підопічному</u>.

Існують також проблемні питання щодо суб’єкта кримінального правопорушення. Згідно диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 167 КК України] він є спеціальним. Це особа, яка призначена у встановленому законом порядку опікуном або піклувальником. Проте відповідно до ЦК, в окремих випадках опіку та піклування може здійснювати орган опіки та піклування та спеціальні заклади (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я або заклади соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 65 - 66 ЦК України]). Отже, виникає питання про кримінальну відповідальність службових осіб органу опіки та піклування чи спеціального закладу в разі зловживання ними опікунськими правами.

Із суб’єктом цього кримінального правопорушення пов’язана ще одна проблема. В науці цивільного права визнається, що батьки й усиновлювачі щодо дітей до 18-річного віку є опікунами і піклувальниками без спеціального призначення. Отже, виникає питання щодо можливості та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності батьків та усиновлювачів, які вчинили діяння, передбачене диспозицією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 167 КК України.]

Потребують розв’язання також проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів кримінальних правопорушень, зокрема від [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини|торгівлі людьми]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 149 КК України]), насильницького донорства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 144 КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 189 КК України]), [[Шахрайство|шахрайства]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 190 КК України]), [[Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей|експлуатації дітей]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 150 КК України]), злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 166 КК України]).