Спадкування кредитних зобов'язань: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 64 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]


== Алгоритм дій кредиторів після відкриття спадщини ==
{| class="wikitable sortable"
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1218 ЦК України] до складу спадщини входять як права так обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
|-
Враховуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top ст. 1219 ЦК України], обов’язок спадкоємця задовольнити вимогу кредитора, не є таким, що нерозривно пов'язаний з особою спадкодавця, а тому входить до складу спадщини.
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!


Виходячи із змісту статті 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] законодавець допускає два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:
Вчинення нотаріальних дій нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, робоче місце (контора) яких розташовано в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій], для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF/ed20250606#Text:~:text=%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. підпункт 15 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).
* безпосередньо до спадкоємців (пред'явлення вимоги);
 
* опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.
У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу '''незалежно від місця відкриття спадщини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n6094:~:text=21.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8. пункт 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України]).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку] претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку]).
 
|}
 
==Загальні положення==
[[Оформлення права на спадщину|Спадщина відкривається]] внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201218.,%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96. статті 1218 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
 
При цьому, не входять до складу спадщини права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3039:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20608.,%D0%B7%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0. статтею 608 Цивільного кодексу України], що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
 
== Чи припиняється порука або застава у випадку спадкування кредитних зобов'язань ==
 
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, '''''тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні'''''.
 
Порука або застава, встановлена іншою особою, '''''припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником'''''.
Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20523.,%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC частиною 1 статті 523 Цивільного кодексу України].
 
Застава, встановлена первісним боржником (спадкодавцем), зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.


== Строки пред'явлення вимог кредитором ==
== Строки пред'явлення вимог кредитором ==


Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:
'''Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:'''
 
*у випадку наявної інформації про прийняття спадщини спадкоємцями божника, повідомлення спадкоємцями (якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб) '''не пізніше шести місяців''' з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
*у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, '''протягом шести місяців з дня, коли він дізнався''' про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
 
'''Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги у встановлені строки - позбавляється права вимоги.'''
 
Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5984:~:text=2.%20%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. частиною 2, 3 та 4 статті 1281 Цивільного кодексу України].
 
== Способи пред’явлення вимог до спадкоємців ==
 
Законодавством визначено два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:
*безпосередньо до спадкоємців шляхом пред'явлення вимоги;
*опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консульську установу України.
 
'''Вимога кредитора є однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/conv#n646:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2. підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]).
 
==Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора==
 
=== Чи зобов'язаний спадкоємець повідомити кредитора про відкриття спадщини ===


* у випадку повідомлення спадкоємцями, якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, '''не пізніше шести місяців''' з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5920:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201281.,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. Частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України] '''''передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини''''', якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
* у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, '''протягом шести місяців з дня, коли він дізнався''' про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Сплив визначених статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5984 ЦК України] строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців ''має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов'язань''.


== Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора ==
Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5989 статті 1282 Цивільного кодексу України] зобов'язаний [[Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця|задовольнити вимоги кредитора]], на '''набувача за спадковим  договором такий обов'язок не покладається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%2C%20%20%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D0%B2%20%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%20%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201282%20%D0%A6%D0%9A%20(%20435%2D15%20)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%0A%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%2C%20%20%D0%BD%D0%B0%20%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%20%D0%B7%D0%B0%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%20%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%0A%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).


[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Частиною першою статті 1281 ЦК України] передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
===Строк задоволення вимог кредиторів===
Протягом строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5984:~:text=2.%20%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83. частинами другою та третьою статті 1281 Цивільного кодексу України], кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої вимоги.  


Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до статті 1282 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5984 ЦК України] зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на '''набувача за спадковим  договором такий обов'язок не покладається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.


=== Строк задоволення вимог кредиторів ===
===Обсяг відповідальності спадкоємців===
Протягом строків, передбачених частинами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page другою та третьою статті 1281 ЦК України], кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.


'''Зверніть увагу''', що задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.
Спадкоємці зобов'язані '''задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5989:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201282.,%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%86%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96. частина 1 статті 1282 Цивільного кодексу України]).


Спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини.
==== Як задовольняються вимоги кредитора, якщо спадкоємців декілька ====


Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статей 259, 263, 264 ЦК України], які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина четверта статті 267 ЦК України]) і не позбавляє особу самого матеріального права.
Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
=== Обсяг відповідальності спадкоємців ===
За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.


Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 543 ЦК України]) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|право пред'явити зворотну вимогу (регрес)]] до кожного з решти боржників у рівній частці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 544 ЦК України]).
'''Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов'язку.
'''


=== Форма задоволення вимог кредитора ===
=== Яким чином задовольняються вимоги кредитора===
За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями у грошовій формі шляхом одноразового платежу, причому кредитор вправі наполягати на виконанні зобов'язання за рахунок спадкового майна саме цим способом, а при відмові спадкоємця - звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте у деяких випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор більше заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.


=== Особливості спадкування кредитних зобов’язань ===
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити '''шляхом одноразового платежу''', якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено''.
Відповідно до пункту 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»] спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Це роз’яснення встановлює виняток із загального правила, передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1282 ЦК України].


При цьому слід враховувати, що згідно з положенням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 1231 ЦК України] до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5989:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96,%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96. частина 2 статті 1282 Цивільного кодексу України]).
* судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
* боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.


Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.
===Чи несуть спадкоємці зобов’язання погасити нараховані кредитором відсотки, неустойку (штраф, пеню)===


Крім того, право вимоги кредиторів до спадкоємця та обов’язок спадкоємця задовольнити такі вимоги в межах прийнятої спадщини не встановлюють солідарність зобов’язання. Кожен кредитор виступає окремо, і задоволення спадкоємцем вимог одного з них у повному обсязі за рахунок прийнятого у спадщину майна фактично може позбавити інших кредиторів можливості задовольнити свої вимоги.
До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5989:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8E)%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. частиною 3 статті 1231 Цивільного кодексу України].


Проте нерідко кредитор для стягнення заборгованості за кредитним договором застосовує усі можливі методи стягнення – як позасудові, так і судові. Такими методами є ігнорування факту смерті позичальника, стягнення заставного майна, у тому числі і з майнового поручителя, вчинення [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів]] на [[Договір іпотеки|договорах іпотеки]], позови до суду з вимогою повернення чи дострокового повернення заборгованості. Часто банки застосовують кілька таких дій водночас. Необхідно звернути увагу, що правовідносини за кредитним договором припиняються лише після погашення вимог кредитора.
При цьому слід враховувати, що '''до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:'''


Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 625 Цивільного кодексу України], оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 стаетй 526, 599 Цивільного кодексу України]. Отже, вже після рішення суду, якщо спадкоємець не здійснює погашення заборгованості, на нього можуть бути нараховані інфляційні втрати і 3% річних.
*судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
*боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.


Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 553 - 554 ЦК України]), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у [[Договір поруки|договорі поруки]].
Спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text:~:text=32.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8,%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8. пункт 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»]).
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 523 ЦК України] порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.


У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 607], частини першої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 608 ЦК України], а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, <u>спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками</u> за кредитним договором.
== Судова практика ==


У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, слід враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 стаття 23 Закону України "Про іпотеку"]). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74120743 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. справа № 175/4367/15-ц] (згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про  покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.


Отже, правила [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1281 ЦК України] щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112896627 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 210/3330/20]: (наявність чи відсутність згоди поручителя відповідати за нового боржника значення не має, оскільки за життя попереднього боржника, кредитор реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду, який був задоволений - достроково у повному обсязі стягнуто кредитну заборгованість із позичальника та поручителя), то відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв'язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування).


== Альтернативне задоволення вимог кредиторів ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302691 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц]: (аналіз приписів частини першої статті 559 ЦК України, частин другої, четвертої статті 1281 ЦК України свідчить про те, що в разі пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов'язанням, так і за додатковим зобов'язанням - порукою, що не може існувати окремо від основного зобов'язання).
Слід звернути увагу на питання про можливість альтернативного задоволення вимог кредиторів, коли фактично спадщина прийнята, але свідоцтво про право на нерухоме майно ще не оформлене (частина перша статті 1297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Судова практика ще не встановила можливість стягнення зі спадкоємців еквівалента вартості успадкованого майна.


Якщо ж спадкоємець не бажає задовольняти вимогу кредитора шляхом реалізації успадкованого нерухомого майна, можна скористатися альтернативним способом – задовольнити таку вимогу в грошовому еквіваленті. Таке задоволення вимоги кредитора можна реалізувати шляхом:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83301502 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справа № 185/998/16-ц] (оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Так, згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше).


* укладення з кредитором мирової угоди, за якою спадкоємець повертає кредитору суму боргу в грошовому еквіваленті, виходячи з оціночної вартості успадкованого нерухомого майна, що підтверджується висновком експертної установи;
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96977898 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року справа № 127/27986/18] (визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін).
* оформлення нотаріально завіреної заяви (про проведення розрахунку), а саме про те, що кредитор отримав від спадкоємця грошову суму, яка відповідає сумі позовних вимог у відповідній справі, визнає належне виконання спадкоємцем боргового зобов’язання та відмовляється від позову.


Але навіть задовольнивши в такий спосіб інтереси одного кредитора, спадкоємець не застрахований від того, що інші кредитори в майбутньому не звернуться до нього з вимогами про виконання кредитних зобов’язань. За такої ситуації основними інструментами захисту інтересів спадкоємця буде рішення суду, мирова угода, квитанція про перерахування суми боргу кредитору та висновок експертної установи щодо оціночної вартості нерухомості, прийнятої у спадщину. Якщо грошова сума, еквівалентна вартості прийнятого у спадщину нерухомого майна, була повністю перерахована кредитору для погашення суми боргу, то задоволення вимог інших кредиторів, керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 частиною другою статті 1282 ЦК України], буде неможливим. Якщо ж спадкоємець сплатив частину зазначеної грошової суми для повного погашення боргу перед кредитором, то наступні кредитори можуть пред’являти вимоги лише в межах вартості спадкового майна, яке залишилося.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85390157 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року справа № 676/1868/19] (позов про стягнення заборгованості за договорами позики має розглядатися за правилами територіальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування одного з відповідачів, а не за місцем знаходження успадкованого нерухомого майна.)
Важливо пам’ятати, що кожна особа, приймаючи спадщину чи за [[Спадкування за законом|законом]], чи за [[Спадкування за заповітом|заповітом]], має [[Відмова від прийняття спадщини|право відмовитись]] від неї, щоб уникнути судової тяганини щодо задоволення вимог кредиторів.


== Див. також ==
==Див. також==
* [[Оформлення права на спадщину]]
*[[Оформлення права на спадщину]]
* [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
*[[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]
*[[Відмова від прийняття спадщини]]
* [[Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця]]
*[[Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Спадкування_кредитних_зобов%27язань