Порядок допиту свідків у цивільному процесі: відмінності між версіями

Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність особи, яка бере участь у справі та суду, спрямована на одержання від свідка усних показань, що мають значення для справи.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 69 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] '''свідком''' може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 69 ЦПК України] свідку надано право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від дачі показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. З ст. 214 ЦПК України] у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, зокрема у свідків щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 231 ЦПК України] свідку також надано право при дачі показань, що пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті, користуватися записами. Однак слід зважати, що ці записи мають подаватися на огляд судові та особам, які беруть участь у справі, і, окрім того, можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 71 ЦПК України] фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.  

*Кожний свідок має допитуватися окремо. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від дачі показань. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали ([ст. 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

*Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім’я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Кримінальна відповідальність свідка передбачена ст. 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

*Відповідно до ч. 7 ст. 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, передбаченій пунктом 3 частини п’ятої статті 227 цього Кодексу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 232 ЦПК України] допускається допит малолітніх та неповнолітніх свідків. Допит даних свідків має певні особливості.