Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису: відмінності між версіями

-         '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]'''

 

-         '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.

Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ ([http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]

 

<u>Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.</u>

 

З огляду на закріплення в податковому кодексі України положень щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), '''землекористувачі за договором емфітевзису в жодному разі не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІ ПКУ плату за землю замість власника земельної ділянки від власного імені'''

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.  

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу  зі сплати земельного податку при передачі  такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>

== Дивіться також ==

[[Категорія:Земельне право]]

[[Категорія:Податкове право]]