Рекультивація порушених земель: відмінності між версіями

== Загальні положення ==

Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель (ст. 166 Земельного кодексу України).

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель (ст. 52 Закону України "Про охорону земель").

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Землі, які підлягають рекультивації

5. ліквідації наслідків забруднення земель, якщо за умов їх відновлення потрібне зняття верхнього родючого шару ґрунту; проведенні військових навчань за межами спеціально відведених для цих цілей полігонів.  

Тобто, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт (ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України).

Процес рекультивації порушених земель здійснюється поетапно. Розрізняють три головні етапи: підготовчий, гірничотехнічний та біологічний.  

Підготовний етап включає в себе обстеження порушених і порушуваних земель, складання техніко-економічних обґрунтувань і технічних робочих проектів з рекультивації.

Гірничотехнічний етап передбачає планування, формування укосів, зняття і нанесення родючого шару ґрунту, будову гідротехнічних і меліоративних споруд, поховання токсичних вскришних порід, а також проведення інших робіт, що створюють необхідні умови для подальшого використовування рекультивованих земель за цільовим призначенням, або для проведення заходів щодо відновлення родючості ґрунтів (біологічний етап).

Біологічний етап включає комплекс агротехнічних і фіто-меліоративних заходів, направлених на поліпшення агрофізичних, агрохімічних, біохімічних і інших властивостей ґрунту.

Розробка проектів рекультивації здійснюється на основі діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних, водогосподарських, лісогосподарських і інших нормативів і стандартів з урахуванням регіональних природно-кліматичних умов і місця розташування порушеної ділянки.  

Порядок отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву ділянок

Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані  отримати  дозвіл  на  зняття  та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

  Спеціальний дозвіл  на  зняття та  перенесення  ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ,  який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку  проекту  землеустрою  і  дає  право власнику  земельної  ділянки  чи  землекористувачу  на  зняття  та перенесення ґрунтового покриву (родючого  шару  ґрунту)  земельної ділянки.  

Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї  й  тієї  самої  земельної  ділянки,  що надана для ведення особистого  селянського  господарства,  ведення    садівництва, будівництва  і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального  дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.  

Дозвіл    видається    на   підставі  затвердженого  в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого  центрального органу  виконавчої  влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.  

• копія документа, що посвідчує  право  власності  чи  право користування земельною ділянкою;

• копія паспорта  громадянина  (для  військових  -  посвідчення офіцера;  юридичних осіб - копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної  особи,  копія  статуту  (положення),  інформація  щодо прізвища,  ім'я та по батькові  керівника  (заступника),  а  також особи,  відповідальної  за  додержання  умов зняття,  збереження івикористання  родючого  шару  ґрунту,  їх  номери  телефонів;  

• представників  - копія паспорта громадянина /посвідчення офіцера/, довіреність на отримання дозволу,  інформація щодо прізвища,  ім'я та  по  батькові особи,  відповідальної за додержання умов зняття, збереження  і  використання  родючого  шару  ґрунту,  її  номертелефону);

• копія агрохімічного паспорта земельної ділянки;

• копія  договору  на  виконання  земляних  робіт  (у разі якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового  покриву (родючого  шару  ґрунту)  земельної  ділянки  з іншою фізичною чи юридичною  особою), прізвище,  ім'я  та   по  батькові  особи, відповідальної  за  додержання  умов  зняття,  збереження  і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону;

• копія документа,    що    підтверджує    сплату  коштів  за відшкодування втрат  сільськогосподарського  і  лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності).  

Заява  про  видачу  дозволу  та  додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30  календарних  днів  з  дня  їх одержання. У  разі  необхідності проведення обстеження значних площ земельних ділянок, на яких планується провести зняття  ґрунтового покриву  (родючого  шару ґрунту), термін розгляду заяви може бути продовжено за письмовою згодою заявника,  але не більше ніж на  10 календарних днів.  

За  результатами  розгляду матеріалів інспекційний орган видає дозвіл  чи  відмовляє  у його  видачі. У  разі відмови - письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.