Поняття сліду та механізм слідоутворення. Дактилоскопія: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"] | *[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"] | ||
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5] | *[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5] | ||
*[http:// | *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах"] | ||
*[ | *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0738-02#Text Інструкція про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах), кримінально-виконавчої системи України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та ДДУПВП 23 серпня 2002 р. N 823/188] | ||
==Поняття сліду== | ==Поняття сліду== | ||
''Слід'' – відображення одного об’єкта на іншому виникає внаслідок їхньої взаємодії. У механізмі взаємодії беруть участь обидва об’єкти: один утворює слід, інший його сприймає. Взаємодія може бути контактною і безконтактною. | ''Слід'' – відображення одного об’єкта на іншому виникає внаслідок їхньої взаємодії. У механізмі взаємодії беруть участь обидва об’єкти: один утворює слід, інший його сприймає. Взаємодія може бути контактною і безконтактною. | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Класифікація слідів у трасології== | ==Класифікація слідів у трасології== | ||
Залежно від механізму утворення слідів розрізняють: | Залежно від механізму утворення слідів розрізняють: | ||
* ''сліди об'ємні'' | * ''сліди об'ємні'' утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). | ||
* ''поверхневі'' (сліди пальців рук | * ''поверхневі'' виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною)''.'' Поверхневі сліди зазвичай поділяють на '''два види:''' | ||
* '''-с''ліди нашарування''''' формуються внаслідок накладення на слідосприймаючий об’єкт речовини, яка має на собі слідоутворюючий об’єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття та ін.); | |||
* -'''''сліди відшарування''''' формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій порохом або свіжопофарбованій поверхні). Поверхневі сліди можуть бути '''видимими і невидимими. ''Видимі'' сліди''' — це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а '''''невидимі''''' — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань. | |||
Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають: | Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають: | ||
* ''статичні'' (такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об'єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками, | * ''статичні'' (такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об'єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками, наприклад, слід протектора транспортного засобу). | ||
* ''динамічні'' (виникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів, наприклад, сліди розрубу, розпилу) . | * ''динамічні'' (виникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів, наприклад, сліди розрубу, розпилу) . | ||
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють: | Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють: | ||
* ''локальні'' виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги). | * ''локальні'' виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги). | ||
* ''периферичні'' | * ''периферичні'' виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилюкою) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви). | ||
Залежно від об’єктів, що залишають сліди-відображення. Розрізняють чотири основні групи таких слідів: | Залежно від об’єктів, що залишають сліди-відображення. Розрізняють чотири основні групи таких слідів: | ||
* ''сліди людини'': сліди рук (папілярних візерунків); сліди взуття, ніг – босих, взутих у панчохи, шкарпетки; сліди зубів; сліди нігтів; сліди ділянок тіла, де відсутні папілярні лінії (губ, вуха, чола, ділянок носа й ін.); сліди одягу, рукавичок; | * ''сліди людини'': сліди рук (папілярних візерунків); сліди взуття, ніг – босих, взутих у панчохи, шкарпетки; сліди зубів; сліди нігтів; сліди ділянок тіла, де відсутні папілярні лінії (губ, вуха, чола, ділянок носа й ін.); сліди одягу, рукавичок; | ||
| Рядок 40: | Рядок 42: | ||
* фотографування; | * фотографування; | ||
* копіювання слідів. | * копіювання слідів. | ||
Після виявлення слідів рук їх необхідно сфотографувати, а потім описати у протоколі слідчого огляду. В протоколі зазначається: на якому предметі виявлено сліди та їх місце знаходження; розташування слідів на об'єкті; характер і стан поверхні об'єкта; вид сліду; розміри кожного сліду; які способи виявлення і фіксації використовувалися; яким чином упаковані об'єкти зі слідами. | Після виявлення слідів рук їх необхідно сфотографувати, а потім описати у протоколі слідчого огляду. В протоколі зазначається: на якому предметі виявлено сліди та їх місце знаходження; розташування слідів на об'єкті; характер і стан поверхні об'єкта; вид сліду; розміри кожного сліду; які способи виявлення і фіксації використовувалися; яким чином упаковані об'єкти зі слідами. | ||
Вилучені предмети зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом. | Вилучені предмети зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом. | ||
Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини | Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини | ||
| Рядок 50: | Рядок 52: | ||
* складання схем і замальовок. | * складання схем і замальовок. | ||
У протоколі слідчого огляду слід зазначити: місце і час виявлення слідів; на якій поверхні вони виявлені (пісок, глина, сніг, асфальт тощо); вид сліду (об'ємний, поверхневий); форма (сліди черевиків, чобіт, босої ноги); розміри сліду; індивідуальні особливості підошви; дані вимірів елементів доріжки слідів; спосіб виявлення і фіксації сліду; спосіб вилучення сліду та його упаковка. | У протоколі слідчого огляду слід зазначити: місце і час виявлення слідів; на якій поверхні вони виявлені (пісок, глина, сніг, асфальт тощо); вид сліду (об'ємний, поверхневий); форма (сліди черевиків, чобіт, босої ноги); розміри сліду; індивідуальні особливості підошви; дані вимірів елементів доріжки слідів; спосіб виявлення і фіксації сліду; спосіб вилучення сліду та його упаковка. | ||
Під час огляду одиночного сліду взуття підлягають вимірюванню такі параметри: довжина сліду; довжина і ширина підметки; довжина і ширина проміжної частини; | Під час огляду одиночного сліду взуття підлягають вимірюванню такі параметри: довжина сліду; довжина і ширина підметки; довжина і ширина проміжної частини; довжина і ширина підбора. Після фотографування та опису в протоколі слідів з них виготовляються зліпки, використовуючи при цьому гіпс, парафін, полімерні матеріали. Порядок виготовлення гіпсового зліпка: із сліду видаляють сторонні предмети; готують арматуру для каркаса (за довжиною і шириною) і бирку; готують розчин гіпсової маси; заповнюють слід насипним, наливним або комбінованим способом; після затвердіння зліпка його видаляють і промивають чистою водою. | ||
Наливний спосіб. У посуд із водою невеличкими дозами сиплять сухий гіпс, рівномірно перемішуючи до утворення „сметаноподібної” маси. Заливають у слід гіпсову масу на 10-15 мм., розміщають арматуру, потім виливають іншу частину гіпсового розчину. Для виготовлення одного зліпка необхідно мати 0,5 л води і 0,5-0,7 кг. медичного гіпсу. | Наливний спосіб. У посуд із водою невеличкими дозами сиплять сухий гіпс, рівномірно перемішуючи до утворення „сметаноподібної” маси. Заливають у слід гіпсову масу на 10-15 мм., розміщають арматуру, потім виливають іншу частину гіпсового розчину. Для виготовлення одного зліпка необхідно мати 0,5 л води і 0,5-0,7 кг. медичного гіпсу. | ||
Якщо сліди взуття залишені на снігу, рекомендується застосовувати комбінований спосіб. Слід покривається невеличким прошарком сухого гіпсу, а потім туди виливають гіпсовий розчин. У цьому випадку розчин повинен мати температуру повітря, а при дуже низькій температурі розчин гіпсу роблять на антифризі (суміш води зі спиртом). | Якщо сліди взуття залишені на снігу, рекомендується застосовувати комбінований спосіб. Слід покривається невеличким прошарком сухого гіпсу, а потім туди виливають гіпсовий розчин. У цьому випадку розчин повинен мати температуру повітря, а при дуже низькій температурі розчин гіпсу роблять на антифризі (суміш води зі спиртом). | ||
| Рядок 67: | Рядок 69: | ||
Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його. | Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його. | ||
==Дактилоскопія== | ==Дактилоскопія== | ||
Дактилоскопія - розділ трасології, що вивчає властивості й будову капілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів. | Дактилоскопія - розділ трасології, що вивчає властивості й будову капілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів. | ||
Шкіра на долонній поверхні рук людини складається з двох основних шарів: верхнього шару - епідермісу та нижнього, що розташований під епідермісом, - дерми. | Шкіра на долонній поверхні рук людини складається з двох основних шарів: верхнього шару - епідермісу та нижнього, що розташований під епідермісом, - дерми. | ||
На різних ділянках долонної поверхні папілярні лінії утворюють різні за складністю візерунки. Більшість узорів на нігтьових фалангах пальців складається з трьох потоків папілярних ліній: | На різних ділянках долонної поверхні папілярні лінії утворюють різні за складністю візерунки. Більшість узорів на нігтьових фалангах пальців складається з трьох потоків папілярних ліній: | ||
* внутрішній малюнок у вигляді петель, кругів, завитків чи інших фігур; | * внутрішній малюнок у вигляді петель, кругів, завитків чи інших фігур; | ||
| Рядок 86: | Рядок 88: | ||
* копіювання слідів. | * копіювання слідів. | ||
''Вилучені предмети'' зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом. | ''Вилучені предмети'' зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом. | ||
== Корисні посилання == | == Корисні посилання == | ||
*Сліди в криміналістиці// Юридична енциклопедія: | *Сліди в криміналістиці// Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. Кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]—К.:Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003.— Т.5: П—С. | ||
*Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П.Гель, М. В. Салтевський, Г.С.Семаков.— К.: МАУП, 2001 | *Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П.Гель, М. В. Салтевський, Г.С.Семаков.— К.: МАУП, 2001 | ||
*Затенацький Д.В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) [Текст]: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Затенацький Дмитро Вікторович; Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України.— Х., 2008. | *Затенацький Д.В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) [Текст]: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Затенацький Дмитро Вікторович; Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України.— Х., 2008. | ||
*Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. | *Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
* [[Порядок та підстави проведення дактилоскопічної експертизи]] | * [[Порядок та підстави проведення дактилоскопічної експертизи]] | ||
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]] | [[Категорія:Кримінальне процесуальне право]] | ||