Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02#Text Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
== Поняття досудового врегулювання спору ==
Відповідно до ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.
 
В цивільному процесуальному законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. 
 
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів, як форма реалізації принципу диспозитивності, який передбачає свободу учасників цивільних правовідносин у виборі способу захисту своїх прав, в тому числі шляхом врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку.
 
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду.


== Поняття досудового врегулювання спору ==
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального Кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br />
В законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. <br />
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів.
{| class="wikitable"
|-
! У вузькому розумінні !! У широкому розумінні
|-
| це врегулювання між сторонами спірних питань, які виникають з їх договірних правовідносин, до передання спору в суд || це врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто будь-якому несудовому порядку)
|}
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду. <br />
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==
Відповідно до ст. 175 ЦПК України в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br />
Становлення України як правової держави вимагає створення ефективних механізмів захисту прав та законних інтересів громадян. Одним із таких механізмів є досудове врегулювання спорів, що дозволяє сторонам досягти компромісу ще до звернення до суду. У сучасних умовах перевантаженості судової системи та високої вартості судових процесів, досудові процедури стають все більш актуальними. Вони сприяють зміцненню принципу верховенства права, розвитку культури правових відносин, мінімізація витрат часу та коштів, забезпеченню швидкого та мирного врегулювання конфліктів.
У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України] в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br />У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.
 
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 55 Конституції України]).
 
Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.
 
Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
 
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист
 
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору,  є правом,  а не обов'язком особи, яка добровільно,  виходячи з власних інтересів, його використовує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02#Text п. 3 Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2000]).


== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==
== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
! Форма досудового врегулювання спору !! Приклад
! Форма досудового врегулювання спору !! Застосування
|-
|-
| Вирішення спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади || Земельний кодекс України у Главі 26 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, хоча це не заважає зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту свої прав та інтересів
| Звернення до органу місцевого самоврядування || Спір (межі земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян; обмеження у використанні земель та земельних сервітутів; додержання громадянами правил добросусідства) розглядається комісією органу місцевого самоврядування та приймається рішення.
|-
|-
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобовязання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобовязання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобов'язання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобов'язання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб
|-
|-
| Звернення до нотаріуса || особа може звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, у випадку отримання відмови від вчинення таких дій, особа має право оскаржити таку відмову. Іноді така форма досудового врегулювання спору є необхідною умовою для захисту своїх прав та інтересів. Наприклад, для прийняття спадщини в випадку пропущення строку на таке прийнятття, перед тим як звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини, необхідно отримати письмову відмову нотаріуса. І вже після цього звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини та оскарження відмова нотаріуса у такому прийнятті
| Медіація || Проведення переговорів, у яких сторони намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди з допомогою третьої незалежної сторони – медіатора (посередника), який не має повноважень на вирішення спору, а допомагає сторонам налагодити комунікацію та знайти взаємно прийнятне рішення.
|-
|-
| Звернення до органів реєстрації актів цивільного стану || Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народжена на окупованій території України, особі, батькам слід спочатку звернутися до відділу ДРАЦСу за місцем реєстрації місця проживання батьків, або тимчасової реєстрації внутрішньо переміщеної особи, де вони в більшості випадків отримують письмову відмову. Після чого батьки звертаються до суду для визнання факту народження дитини, і саме відмова відділу ДРАЦСу є необхідною умовою оскарження рішення про відмову і визнання факту народження дитини
| Третейський суд (арбітраж) || Вирішення конфлікту, шляхом розгляду та вирішення спору особою (особами), які обрані та уповноважені сторонами на ухвалення обов’язкового для сторін рішення.
|-
|-
|}
|}


[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]