Авторське право: відмінності між версіями

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право i суміжні права"]

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"]

'''Авторське право''' є інститутом цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності, воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

 

'''Авторське право''' — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільстві. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав авторів.

 

 

''Первинним суб'єктом авторського'' права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 435 ЦКУ]).

'''Автор''' — фізична особа, творчою працею якої створено твір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Автором може бути тільки фізична особа. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.

* '''роботодавець (замовник)''': особисті немайнові авторські права на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір, майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ЗУ «Про авторське право і суміжні права]», трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір, укладеним між працівником (автором) і роботодавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 14 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

'''Співавторство''' — це спільна творча діяльність щодо створення спільного твору двох або кількох авторів (співавторів).  

 

Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору.  

 

Співавтори є первісними суб'єктами авторського права.  

 

Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.

 

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2342 ч. 1 ст. 436 ЦКУ]).

 

==== <u>Cпівавторство може бути:</u> ====

* нероздільним  

 

'''Нероздільним''' вважається таке співавторство, за якого неможливо виділити частину твору, що створена конкретним співавтором. Зміна або вилучення частини такого твору неминуче призведе до зміни інших частин твору, або до неможливості використовувати твір взагалі.  

Наприклад, якщо вилучити із підручника, що написаний декількома співавторами, деяких глав, такий підручник перестане бути цільним твором, а в деяких випадках його просто не можна буде використовувати.

 

За '''роздільного''' співавторства у тієї чи іншої частини твору, що створений співавторами, існує конкретний автор. Роздільне співавторство існує тільки тому, що співавтори своєю угодою вирішили об'єднати частини твору, та використовувати їх разом.  

 

Наприклад, поєднання музики та слів призводить до появи нового твору — пісні, що заснована на роздільному співавторстві. Літературний твір із ілюстраціями також є прикладом роздільного співавторського твору.

При нероздільному співавторстві майнові права на спільний твір належать усім співавторам спільно і здійснюються за згодою між ними, жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

При роздільному співавторстві кожен співавтор має право здійснювати майнові права щодо створеної ним частини твору, за умови що такі дії не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Це означає, що автор частини твору, що створений співавторами, може самостійно надавати дозвіл іншим особам на використовування своєї частини твору. Так, наприклад, автор музики пісні може давати дозвіл третім особам на використання музики без слів або музики з іншими словами без згоди автору слів цієї пісні. Ця практика знайшла широке відображення в рекламі товарів та послуг.

 

Часто між фізичними особами, що працюють над твором, укладається угода про створення спільного твору. Така угода не має правового змісту при визначенні права авторства на створений твір. Річ у тому, що право авторства визначається не договором (угодою), а фактом творчої участі осіб, що підписали угоду, у створенні твору. Створення складених творів (збірок) не є співавторством, бо складений твір об'єднує ряд самостійних творів, авторські права на котрі належать їх авторам. Праця редактора у більшості випадків не виходить за межі службових зобов'язань і не може бути визнана співавторством. Річ у тому, що праця редактора напрямлена тільки на покращення твору автора. Автор самостійно вирішує, чи погодитися йому із думкою редактора, чи ні.

 

Винагорода за використання твору, створеного у співавторстві, у тому числі справедлива винагорода, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], розподіляється між співавторами рівними частками, якщо інше не встановлено договором між ними або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

У разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

 

У разі спадкування майнових прав на твір за законом спадкоємець набуває такі права у повному складі разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання творів. У разі наявності декількох спадкоємців відповідної черги такі спадкоємці набувають майнові права на твір у повному складі спільно, разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання твору у рівних частках, якщо в договорі між такими спадкоємцями не зазначено інше.

 

Спадкоємці автора мають право оприлюднити твір, не оприлюднений за життя автора, якщо автор безпосередньо не заборонив оприлюднення такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

Спадкоємці автора мають право захищати особисті немайнові права автора, зокрема протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 6 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] '''об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:'''

 

# літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;

# виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

# музичні твори з текстом і без тексту;

# драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

# театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;

# тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;

# твори образотворчого мистецтва;

# фотографічні твори;

# твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;

# твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;

# твори художнього дизайну;

# похідні твори;

# збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;

# ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;

# комп’ютерні програми;

# бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

# інші твори.

 

'''Не охороняються авторським правом,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]:

 

# повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

# вираження народної творчості (фольклор);

# акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;

# державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;

# розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);

# фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

 

В основі систематизації комплексу прав, які охоплюється поняттям «авторське право», лежить їхній поділ на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами — і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк чинності немайнових прав не обмежується, строк чинності майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством.

В Україні особисті немайнові права автора можуть належати виключно фізичній особі і визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права"].

 

Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]  суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

 

'''Способами використання твору є:'''

 

# відтворення;

# включення до складеного твору;

# включення до іншого твору, крім складеного твору;

# розповсюдження примірників твору;

# імпорт примірників твору;

# здавання в найм або в позичку примірників твору;

# публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;

# переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

 

 

Майнові права на твір може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину:

* ''повністю'' (на всі способи використання твору на території всіх держав світу);

* ''частково'' (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).

Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

Право на справедливу винагороду належить лише автору, переходить лише до спадкоємців автора і не може бути передано (відчужено) іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

'''Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.'''

 

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.  

 

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено.

 

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 31 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

 

Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] ).  

Авторське право забороняє не будь-яке використання твору.  

 

Вичерпний перелік випадків, у яких використання твору дозволяється без необхідності отримання дозволу автора визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 22—28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

 

 

'''Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:'''

# відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

# відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

'''Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:'''

 

# використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;

# відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:                                                                                                                                                                                                  1)обсяг такого використання відповідає визначеній меті; 2)використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;

# репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що: 1)обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями; 2)відтворення твору не має систематичного характеру;

# відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;

# відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;

# відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;

# використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі: 1)попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору;                                                                                                                                                                    2)твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною; 3) твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;

# створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;

# адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);

# записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;

# виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних  з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

 

* вільне тимчасове відтворення творів;

* вільне відтворення творів в особистих цілях.

Під '''''захистом авторських прав''''' слід розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

 

 

# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, без дозволу суб’єкта таких прав, у тому числі: 1)піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет;  2)ввезення на митну територію України без дозволу суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення;  3)камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав, об’єкти яких складають аудіовізуальний твір;

# будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу (кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою);

 

 

 

 

 

 

Вибір способу захисту авторських прав, з урахуванням усіх обставин справи, залежать як від змісту суб'єктивного права, що підлягає захисту. Проте, перш ніж звертатися до суду доцільно спробувати вирішити конфлікт в позасудовому порядку – досудове врегулювання (шляхом переговорів з порушником, направлення претензії тощо), а якщо досудове врегулювання не дало бажаного результату і порушник ігнорує законні вимоги - звертатися до суду.

 

'''Також, за порушення авторського права передбачена відповідальність:'''

 

* порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України]).

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]

[[index.php?title=Категорія:Суди]]

[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]