Договір поставки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Halyna.dzhumak (обговорення | внесок)
м Halyna.dzhumak перейменував сторінку з Особливості договору поставки. на Договір поставки
Iryna.kryva (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Нормативна база''' ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський  кодекс України]


== '''Визначення договору поставки''' ==
== '''Визначення договору поставки''' ==
Договір поставки є одним з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців та часто використовуються в підприємницькій діяльності.<br />
'''Договір поставки''' є одним з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців та часто використовуються в підприємницькій діяльності.<br />За договором поставки, відповідно до статті  712 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], '''продавець (постачальник),''' '''який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати''' у встановлений строк (строки) '''товар''' у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а '''покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму'''.


      За договором поставки, відповідно до статті  712 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], '''продавець (постачальник),''' '''який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати''' у встановлений строк (строки) '''товар''' у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а '''покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму'''.<br />
'''У зв’язку із втратою чинності Господарським Кодексом України 28.08.2025 до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж''', якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.


Такі відносини неодмінно повинні відрізнятися стабільністю й мати довгостроковий характер, саме тому в їх правовому регулюванні переважне значення мають не разові правочини щодо передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв’язки.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
 
''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]


== '''Форма укладання договору поставки''' ==  
== '''Форма укладання договору поставки''' ==  
Договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі:
Договір поставки укладається '''в простій письмовій формі''', але за бажанням сторін може бути нотаріально засвідчений (ст. 208 ЦК).  
* повній - шляхом підписання єдиного документа;
Договір уважається укладеним із моменту його підписання сторонами, а якщо сторони вирішать засвідчити його нотаріально – тоді з моменту такого засвідчення.
* скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпрограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (п. 18 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та п. 15 Положення про поставки товарів народного споживання).


== '''Предмет договору поставки''' ==
== '''Предмет договору поставки''' ==
Предметом договору поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.<br />
Предметом договору може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ).  


Докладний опис предмета договору дає змогу уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов’язків будь-якої зі сторін. Також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.
Докладний опис предмета договору дає змогу уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов’язків будь-якої зі сторін. Також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.


== '''Умови про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари''' ==
== '''Умови про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари''' ==
      Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в '''усній формі''', так і за допомогою '''засобів зв’язку'''. <br />
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦКУ, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ст.691 ЦКУ).  
 
Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
 
'''Договірна ціна''' може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо.  


Таким чином, '''узгодження ціни''' відбувається до укладання договору і за необхідності може бути оформлене у письмовому вигляді. <br />
'''Зміна ціни''', передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.<br />При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.


'''Договірна ціна''' може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо. <br />
== '''Строки укладання договору поставки''' ==
Договір поставки може бути укладений:
* '''на один рік;'''
* на строк '''більше одного року (довгостроковий договір);'''
* '''інший строк, визначений угодою сторін'''.
Строки поставки продукції можуть бути пов’язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.


Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов'язаних із завантаженням.<br />
== '''Кількість товару, що постачається, у договорі поставки''' ==
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку визначення цієї кількості (ст.669 ЦКУ).  


'''Зміна ціни''', передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.<br />
Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для '''визначення кількості продукції (товару)''', що постачається, використовують загальноприйняті параметри '''ваги, довжини, обсягу тощо'''.  


При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.
Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються '''нестандартними одиницями виміру''', такими, як: '''мішки, пачки, об’єм пляшки тощо.'''


== '''Строки укладання договору поставки''' ==
== '''Якість товару, що поставляються, у договорі поставки''' ==
        Договір поставки може бути укладений '''на один рік''', на строк '''більше одного року (довгостроковий договір)''' або на '''інший строк, визначений угодою сторін'''. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. <br />
Якість товару, що поставляються, у договорі поставки має відповідати умовам договору. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товару передбачається передання товару, придатного для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст.673 ЦКУ).


У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів '''окремими партіями''', строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, '''квартал''', а '''виробів народного споживання''', як правило, - '''місяць'''. Сторони можуть погодити в договорі також '''графік поставки''' ('''місяць, декада, доба тощо''').<br />
== '''Відповідальність за поставку товарів неналежної якості''' ==
Згідно норм ст.678 ЦКУ покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.  


Строки поставки продукції можуть бути пов’язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.<br />
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:


== '''Кількість товару, що постачається, у договорі поставки''' ==
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для '''визначення кількості продукції (товару)''', що постачається, використовують загальноприйняті параметри '''ваги, довжини, обсягу тощо'''. Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються '''нестандартними одиницями виміру''', такими, як: '''мішки, пачки, об’єм пляшки тощо.'''


== '''Якість товару, що поставляються, у договорі поставки''' ==
2) вимагати заміни товару.
'''Якість товарів''', що поставляються, '''повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації''', яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
        Слід зазначити, що '''постачальник''' повинен '''засвідчити якість товарів''', що поставляються, '''належним товаросупровідним документом''', який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.


== '''Права покупця згідно договору поставки''' ==
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Покупець має право:
# відмовитися від прийняття і оплати товарів, у випадку поставки товару більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми;
# вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника, у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику;
# прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів, якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж  було зумовлено, покупець має право.  


== '''Дії постачальника у випадку відмови покупця від прийняття товарів''' ==
Положення статті 678 ЦКУ застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов’язаний розпорядитися товарами у '''десятиденний строк''', а щодо '''товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин''' з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. <br />
Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.


== '''Які заходи вживаються при виявлені недостачі продукції''' ==
'''<big>Втрата чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] (28.08.2025) та регулювання господарських договорів, укладених до втрати чинності останнього.</big>'''
Якщо при прийманні виявляється недостача, одержувач повинен призупинити приймання, вжити заходів щодо зберігання продукції та '''скласти акт, який підписується особами, що здійснювали приймання'''. Після цього викликати представника постачальника для спільного продовження приймання та складання двостороннього акта. Складений двосторонній акт затверджується керівником підприємства-одержувача. '''Претензія у зв’язку з недостачею продукції''' повинна бути направлена постачальнику не пізніше '''10 днів після складення акта'''.


== '''Обчислення гарантійного строку товарів''' ==
26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (проєкт № 6013), а 27 лютого Закон офіційно опублікували в Голосі України.
      Статтею 269 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] встановлено, що гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.<br />


Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. <br />
Законом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.
Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.<br />
      Постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.


== '''Відповідальність за поставку товарів неналежної якості''' ==
Стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, то Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Дія таких норм припиняється, застосовувати необхідно аналогічні положення ЦК України (отже, рекомендовано внести відповідні зміни до такого договору). З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України.
      Відповідно до статті 231 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф за поставку товарів неналежної якості, якщо інше не передбачено законом або договором.<br />
Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
== '''Відшкодування збитків за порушення господарського зобов’язання''' ==
        Відповідно до статті 224 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.<br />
Законом щодо окремих видів господарських зобов’язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань. <br />
        При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.  
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Поточна версія на 11:45, 19 вересня 2025

Нормативна база

Визначення договору поставки

Договір поставки є одним з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців та часто використовуються в підприємницькій діяльності.
За договором поставки, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв’язку із втратою чинності Господарським Кодексом України 28.08.2025 до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Додатково - Поняття та умови договору в цивільному праві

Форма укладання договору поставки

Договір поставки укладається в простій письмовій формі, але за бажанням сторін може бути нотаріально засвідчений (ст. 208 ЦК). Договір уважається укладеним із моменту його підписання сторонами, а якщо сторони вирішать засвідчити його нотаріально – тоді з моменту такого засвідчення.

Предмет договору поставки

Предметом договору може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ).

Докладний опис предмета договору дає змогу уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов’язків будь-якої зі сторін. Також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

Умови про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦКУ, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ст.691 ЦКУ).

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Договірна ціна може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо.

Зміна ціни, передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.
При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.

Строки укладання договору поставки

Договір поставки може бути укладений:

  • на один рік;
  • на строк більше одного року (довгостроковий договір);
  • інший строк, визначений угодою сторін.

Строки поставки продукції можуть бути пов’язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку визначення цієї кількості (ст.669 ЦКУ).

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для визначення кількості продукції (товару), що постачається, використовують загальноприйняті параметри ваги, довжини, обсягу тощо.

Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються нестандартними одиницями виміру, такими, як: мішки, пачки, об’єм пляшки тощо.

Якість товару, що поставляються, у договорі поставки

Якість товару, що поставляються, у договорі поставки має відповідати умовам договору. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товару передбачається передання товару, придатного для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст.673 ЦКУ).

Відповідальність за поставку товарів неналежної якості

Згідно норм ст.678 ЦКУ покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення статті 678 ЦКУ застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Втрата чинності Господарського кодексу України (28.08.2025) та регулювання господарських договорів, укладених до втрати чинності останнього.

26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (проєкт № 6013), а 27 лютого Закон офіційно опублікували в Голосі України.

Законом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.

Стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, то Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Дія таких норм припиняється, застосовувати необхідно аналогічні положення ЦК України (отже, рекомендовано внести відповідні зміни до такого договору). З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України.