Шкідливі викиди в атмосферне повітря . Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] від 28.06.1996 р...
 
Немає опису редагування
 
(Не показано 22 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] від 28.06.1996 року;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]  
* Закон України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 "Про охорону атмосферного повітря"] від 16.10.1992 року;<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* Закон України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 "Про охорону навколишнього природного середовища"] від 25.06.1991 року;
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1626#n1626 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] від 07.12.1984 року;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1626#n1626 Кримінальний кодекс України] від 05.04.2001 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
== Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання, охорони та використання ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#n14 Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря]
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Як природний об'єкт воно являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень. Критерієм розподілу атмосферного повітря (як природного об'єкта) та іншого повітря є природний, непорушний зв'язок повітря з довкіллям.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0445-02#Text Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря]


Закон України від 16 жовтня 1992 року «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон) не регулює відносини з приводу повітря жилих, виробничих та інших приміщень. До атмосферного повітря також не належить повітря, яке знаходиться у компресорах, балонах тощо. Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище. Відносини з приводу повітря, яке знаходиться в межах приміщень, у місткостях, регулюється санітарним, цивільним, житловим та іншим законодавством.<br />
== Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання ==
Атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень;


У Законі України «Про охорону атмосферного повітря» в редакції від 21 червня 2001 року, на відміну від попередньої редакції, відсутній самостійний розділ про використання атмосферного повітря. Але ж в Конституції України передбачено, що атмосферне повітря є об'єктом права власності Українського народу, а кожний громадянин має право користуватися цими природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (ст. 13 Конституції України). Пояснюється це тим, що екологічні суспільні відносини щодо використання атмосферного повітря не потребують узагальнюючого правового регулювання і врегульовані лише тією мірою, в якій це необхідно для підтримання та забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливих умов для життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу його на здоров'я людей та довкілля. Іншими словами, сфера правового регулювання фактично обмежується потребами охорони атмосферного повітря. Однак доцільно говорити не лише про охорону, але й про використання атмосферного повітря.<br />
До атмосферного повітря також не належить повітря, яке знаходиться у компресорах, балонах тощо.  


По-перше, атмосферне повітря є найціннішим економічним природним ресурсом, елементи, що входять до його складу, використовуються для виробництва продукції в різних сферах діяльності, зокрема у хімічній та металургійній промисловості, машинобудуванні, енергетиці та ін. До його складу входить ряд важливих компонентів (азот, аргон, криптон, ксенон та ін.).<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text Закон України «Про охорону атмосферного повітря»] (далі - Закон) не регулює відносини з приводу повітря жилих, виробничих та інших приміщень.


По-друге, правомірно говорити про використання атмосферного повітря у рамках загального природокористування. Воно використовується як елемент природного середовища існування і як природна умова його життя. Використання атмосферного повітря на праві загального користування проявляється у декількох видах. При цьому експлуатаційні аспекти містяться у правових приписах про охорону атмосферного повітря. Тому слід виходити із змісту правових приписів, які передбачають не лише охоронні, але й експлуатаційні аспекти. Одним з прикладів використання атмосферного повітря є використання цього об'єкта природи у цілях створення сприятливих умов для забезпечення життєдіяльності людини. Такий висновок випливає з преамбули і ст. 33 Закону.<br />
Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.  


По-третє, атмосферне повітря використовується як природний резервуар для викидів забруднюючих речовин. Хоча на сучасному етапі суспільного розвитку практика не висуває перед правом як самостійне завдання регулювання відносин щодо використання атмосферного повітря, але суспільні відносини, які при цьому виникають, мають підпорядкований характер. Вони регулюються лише в тій мірі, в якій це необхідно для досягнення цілей охорони атмосферного повітря.<br />
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони атмосферного повітря регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Законом України "Про адміністративну процедуру"] .


По-четверте, основні споживачі атмосферного повітря виступають і його забруднювачами.<br />
Відносини з приводу повітря, яке знаходиться в межах приміщень, у місткостях, регулюється санітарним, цивільним, житловим та іншим законодавством.  


Слід розрізняти використання атмосферного повітря і право користування ним. Перше поняття належить до еколого-економічного явища, а друге слід розглядати як юридичну категорію. Обидва ці поняття згадуються в екологічному законодавстві. У статті 33 Закону встановлено, що порушення прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище розглядається як правопорушення. З цього випливає, що кожний громадянин має право користування екологічно безпечним атмосферним повітрям.<br />
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та довкілля здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.


Право використання атмосферного повітря реально існує, хоча і не закріплено в останній редакції Закону «Про охорону атмосферного повітря». Воно являє собою забезпечену державою можливість громадян, юридичних осіб і інших суб'єктів користуватися атмосферним повітрям для задоволення своїх соціальних, екологічних, економічних та інших потреб відповідно до законодавства України і міжнародних угод. Можливість визначає дозволеність, допустимість з боку держави на експлуатацію (користування) атмосферним повітрям у встановленому порядку.<br />
До найбільш поширених забруднюючих речовин належать: оксиди азоту, свинець та його сполуки, формальдегід та інші. А до небезпечних забруднюючих речовин — метали та їх сполуки; органічні аміни; хлор, бром та їх сполуки; фреони тощо.


Приналежність атмосферного повітря з урахуванням його особливостей також здійснюється у двох правових формах: на праві власності і праві використання. Право власності на атмосферне повітря вперше офіційно закріплене у ст. 13 Конституції України. У спеціальному атмосфероповітряному законодавстві такі приписи відсутні. Отже, при вирішенні питань власності на атмосферне повітря необхідно керуватися конституційними приписами.<br />
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.


Охорона атмосферного повітря — це система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням його забрудненню та зниженням його рівня, впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних чинників. Вона здійснюється різноманітними способами: біологічним (проведенням робіт щодо відтворення природних ресурсів, та охороною їх від вичерпання); технологічним (вдосконаленням технологічних процесів, систем очищення, організацією безвідходних виробництв); економічним (плануванням охорони, матеріально-технічним забезпеченням, розвитком матеріального стимулювання за виконання природоохоронних заходів); санітарним (застосуванням заходів щодо оздоровлення навколишнього природного середовища); організаційним (організацією експлуатації та контролю за його станом та охороною); ідеологічним (проведенням еколого-виховної роботи, поліпшенням екологічної підготовки кадрів), правовим.<br />
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.


Метою охорони атмосферного повітря є забезпечення збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відтворення та поліпшення для підтримки екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також запобігання шкідливому впливу на навколишнє природне середовище. Іншими словами, атмосфероповітряні охоронні заходи спрямовані на підтримання екологічної рівноваги на території України, на забезпечення екологічної безпеки.<br />
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування, у разі перевищення державних медико-санітарних нормативів та/або нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
 
Ефективність охорони атмосферного повітря залежить від взаємодії національних та міжнародних заходів і засобів щодо його захисту. Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до законодавства (ст. 35 Закону).<br />
 
Об'єкт охорони та права користування атмосферним повітрям слід розуміти у широкому і вузькому значенні. У широкому значенні таким об'єктом виступає атмосферне повітря у загальній сукупності без відокремлення будь-якої його частини. Безпосереднім об'єктом охорони та права користування є атмосферне повітря, яке розташоване найближче до землі, у місці проживання (перебування) людини.<br />
 
Суб'єктами охорони та права користування атмосферним повітрям є підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні фізичні та юридичні особи. Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до Закону здійснюють: Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я; Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (ст. 4 Закону).<br />
 
Підприємства, установи, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забрудючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; своєчасно і в повному обсязі сплачувати збори за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.<br />
 
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та довкілля здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин (ст. 11 Закону). До найбільш поширених забруднюючих речовин належать: оксиди азоту, свинець та його сполуки, формальдегід та інші. А до небезпечних забруднюючих речовин — метали та їх сполуки; органічні аміни; хлор, бром та їх сполуки; фреони тощо. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.<br />


== Шкідливі викиди в атмосферне повітря ==
== Шкідливі викиди в атмосферне повітря ==
По агрегатному стану всі забруднюючі атмосферу речовини ділять на чотири групи: тверді, рідкі, газоподібні і змішані. Крім того, промислові викиди в атмосферу можуть класифікуватися:
# по організації відведення і контролю (організовані і неорганізовані);
# по режиму відведення (безперервні і періодичні);
# по температурі (нагріті, у яких температура газопилових сумішей вище за температуру повітря, і холодні);
# по локалізації - (в основному, допоміжному і підсобному виробництвах);
# по ознаках очищення:
* ті, що викидаються без очищення (організовані і неорганізовані);
* ті що викидаються після очищення (організовані).<br />
Промислові викиди в атмосферу підрозділяють також на первинні і вторинні. <br />
Первинні - це викиди безпосередньо, що поступають в атмосферу від тих або інших джерел, а вторинні, будучи продуктами утворення первинних, можуть бути більш токсичними і небезпечними, ніж первинні.Типове перетворення деяких речовин - їх фотохімічне окислення.


По агрегатному стану всі забруднюючі атмосферу речовини ділять на чотири групи: тверді, рідкі, газоподібні і змішані. Крім того, промислові викиди в атмосферу можуть класифікуватися:<br />
Джерела забруднення.


1) по організації відведення і контролю (організовані і неорганізовані);<br />
Існують два головні джерела забруднення атмосфери: природний і штучний (антропогенний).


2) по режиму відведення (безперервні і періодичні);<br />
Існує два методи визначення гранично допустимої концентрації – експериментальні і розрахункові.


3) по температурі (нагріті, у яких температура газопилових сумішей вище за температуру повітря, і холодні);<br />
При експериментальному методі визначення ГДК задіяні групи піддослідних тварин (миші, щури) і при короткочасному випробуванні на спеціальних установках – люди, з числа добровольців.


4) по локалізації - (в основному, допоміжному і підсобному виробництвах);<br />
Встановлюють також і летальну концентрацію речовин або дозу ЛД50, при якій спостерігається загибель половини тварин і знати яку необхідно для визначення класу небезпеки речовин.


5) по ознаках очищення:<br />
Для експерименту звичайно вибирають три досліджувані концентрації - одну на рівні порогу запаху для найвідчутніших людей, другу і третю концентрацію в 2-3 рази вищу і нижчу за порогову.


- на ті, що викидаються без очищення (організовані і неорганізовані);<br />
Другий метод визначення допустимої концентрації – розрахунковий і визначається по розрахункових формулах з використанням величин молекулярних мас. Поняття про ефект сумарної шкідливої дії – це коли нормами враховують можливість дії на організм не однієї якої-небудь речовини, а декількох одночасно, оскільки різні речовини можуть надавати схожу несприятливу дію на організм.


- що викидаються після очищення (організовані).<br />
'''Державні стандарти та нормативи в галузі охорони атмосферного повітря'''


Промислові викиди в атмосферу підрозділяють також на первинні і вторинні. Первинні - це викиди безпосередньо, що поступають в атмосферу від тих або інших джерел, а вторинні, будучи продуктами утворення первинних, можуть бути більш токсичними і небезпечними, ніж первинні.<br />
Державними стандартами встановлено межі допустимої концентрації ряду речовин та їх основних сполук у атмосферному повітрі. Шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на 4 класи:


Типове перетворення деяких речовин - їх фотохімічне окислення.<br />
1) особливо небезпечні;


'''Джерела забруднення.''' Існують два головні джерела забруднення атмосфери: природний і штучний (антропогенний).<br />
2) високо небезпечні;


Природне забруднення атмосфери. Космічний пил - утворюється із залишків згорілих метеоритів при їх проходженні в атмосфері. Щорічно її випадає на землю 2-5 млн. т. Природний пил - є постійною складовою частиною земної атмосфери. Він перебуває у формі частинок розміром 10-4 - 10-5 см і ядра конденсації розміром 5-10-6 см. Частинки природного пилу мають органічне і неорганічне походження і утворюються в результаті руйнування і вивітрювання гірських порід і ґрунту, вулканічних вивержень, лісових, степових і торф’яних пожеж, випаровування з поверхні морів. Одним з джерелом пилу в нижніх шарах атмосфери є безводні пустелі і степи. Крім того, він утворюється аеропланктоном - бактеріями, порами рослин, цвілевими і іншими грибами, продуктами гниття, бродіння і розкладання рослин і тварин.<br />
3) помірно небезпечні;


Атмосферне повітря над океаном - включає найдрібніші кристали солей магнію, натрію, калію, кальцію, що утворюється в результаті висихання в повітрі капель води. Як правило, природне забруднення не загрожує негативними наслідками для біогеоценозів і живих організмів, що в них мешкають. Атмосферний пил - має велике значення для процесів, що відбуваються на Землі. Він сприяє конденсації водяної пари, а отже, і утворенню опадів. Крім того, поглинає пряму сонячну радіацію і захищає організми від сонячного випромінювання.
4) мало небезпечні.
Біологічне розкладання речовин на Землі, у тому числі мікробіологічна діяльність, веде до утворення великих кількостей сірководню, аміаку, вуглеводнів, оксидів азоту (N2О,NO, NО2), оксиду і діоксиду вуглецю. Всі вони потрапляють в атмосферу.<br />


Джерелами антропогенного забруднення атмосфери домішками служать теплоенергетика, промисловість, нафто- і газопереробка, транспорт, випробування термоядерної зброї. Таких забруднюючих атмосферу домішок налічується десятки і тисячі. Проте багатотоннажних речовин порівняно не багато.<br />
Для кожної речовини, що забруднює атмосферне повітря встановлено два нормативи: максимально разова та середньодобова межі допустимої концентрації.Найбільша концентрація кожної шкідливої речовини не повинна перевищувати максимальну разову межу допустимої концентрації.


Найпоширеніші викиди промисловості наступні: зола, пил, окисел цинку, силікати, хлорид свинцю, сірчистий ангідрид, сірководень, альдегіди, вуглеводні, смоли, оксид і діоксид азоту, аміак, озон, оксид і діоксид вуглецю, фтористий водень, хлористий водень, радіоактивні гази, аерозолі.<br />
Для оцінки забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами використовують 3 групи методів:


Вихлопні гази автомобілів містять приблизно 200 речовин, основними з яких є такі канцерогенні речовини, як вуглеводні.
1) лабораторні (аналітичні);
Клас небезпеки речовин визначається по гранично допустимій концентрації робочої зони; існує 4 класи концентрацій (мг/м3 ) забруднювачів:<br />


1 клас – менше 0,2 мг/м3;<br />
2) автоматичні;


2 клас – 0,1-1,0; <br />
3) дистанційні (лазерна локація).


3 клас – 1,1-10,0;<br />
== Контроль у галузі охорони атмосферного повітря ==
Здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також суб’єктами господарювання, установами, організаціями та громадянами.


4 клас – більше 10 мг/м3 <br />
''Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря''  здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.


Серед речовин-забруднювачів регламентується в повітрі діоскид азоту, аміак, толуол, ртуть (металіч.), цемент і т.д.<br />
В''иробничий контроль за охороною атмосферного повітря'' здійснюється суб’єктами господарювання в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.


Існує два методи визначення гранично допустимої концентрації – експериментальні і розрахункові. При експериментальному методі визначення ГДК задіяні групи піддослідних тварин (миші, щури) і при короткочасному випробуванні на спеціальних установках – люди, з числа добровольців. Встановлюють також і летальну концентрацію речовин або дозу ЛД50, при якій спостерігається загибель половини тварин і знати яку необхідно для визначення класу небезпеки речовин.<br />
''Громадський контроль'' у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".]


Для експерименту звичайно вибирають три досліджувані концентрації - одну на рівні порогу запаху для найвідчутніших людей, другу і третю концентрацію в 2-3 рази вищу і нижчу за порогову.
Відповідно до  статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до ''другої'' або ''третьої'' групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг. Або виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до ''першої групи'', суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Другий метод визначення допустимої концентрації – розрахунковий і визначається по розрахункових формулах з використанням величин молекулярних мас.
Поняття про ефект сумарної шкідливої дії – це коли нормами враховують можливість дії на організм не однієї якої-небудь речовини, а декількох одночасно, оскільки різні речовини можуть надавати схожу несприятливу дію на організм. <br />
== Моніторинг атмосфери ==
''Моніторинг атмосфери'' – це процес аналізу, контролю, а також прогнозу основних параметрів стану і керування якісним складом атмосфери.<br />


Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.
''До першої групи'' належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля України.<br />


До об'єктів моніторингу атмосферного повітря належать:<br />
''До другої групи'' належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.


* атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;
''До третьої групи'' належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.
* викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.<br />


До суб'єктів моніторингу атмосферного повітря належать Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспеція), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ, їх органи на місцях, підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря. <br />
Строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.


У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря одержуються:<br />
''Дозволи на викиди видаються за умови:''


- первинні дані контролю за викидами та спостережень за станом забруднення;<br />
* неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
* неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
* дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.


- узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;<br />
У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, впровадження заходів щодо скорочення викидів до зазначених дозволів вносяться зміни.


- узагальнені дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;<br />
Суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Подання звіту та його розміщення на інтернет-ресурсі дозвільного органу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


- оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;<br />
Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.


- оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.<br />
Якщо на відповідній території встановлено, що фонові концентрації забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, органом місцевого самоврядування приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання шляхом затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля. Пропозиції щодо тривалості кожного етапу виконання відповідної програми та необхідного зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі подаються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Протягом місяця з дня затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля органи місцевого самоврядування повідомляють про затвердження цих програм центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.


Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про викиди забруднюючих речовин та рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.<br />
Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, - обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг: суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (припинення дії) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, припинення дії) такого дозволу на викиди та повідомлення про залишення заяви без руху здійснюються в паперовій та/або електронній формах.


Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Порядок організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
Видача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Державні стандарти та нормативи в галузі охорони атмосферного повітря ==
Державними стандартами встановлено межі допустимої концентрації ряду речовин та їх основних сполук у атмосферному повітрі. Шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на 4 класи:<br />


1) особливо небезпечні;<br />
''Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, подає такі документи :''


2) високо небезпечні;<br />
документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;


3) помірно небезпечні;<br />
відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


4) мало небезпечні.<br />
відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підлягає оцінці впливу на довкілля;


Для кожної речовини, що забруднює атмосферне повітря встановлено два нормативи: максимально разова та середньодобова межі допустимої концентрації.<br />
повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Найбільша концентрація кожної шкідливої речовини не повинна перевищувати максимальну разову межу допустимої концентрації.<br />
''Підставами для відмови у видачі дозволу на викиди є:''


Для оцінки забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами використовують 3 групи методів:<br />
подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на викиди;


1) лабораторні (аналітичні);<br />
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;


2) автоматичні;<br />
одержання негативного висновку центрального (територіального) органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, щодо можливості видачі дозволу на викиди;


3) дистанційні (лазерна локація).<br />
відсутність повідомлення відповідної обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


Аналітичному метод передує разовий відбір проб повітря з їх наступним лабораторним аналізом і обробкою. Застосовують інструментальні, хімічні та біологічні різновиди аналітичного методу.<br />
застосування відповідно до Закону України "Про санкції" до фізичних та юридичних осіб, а також юридичних осіб, які знаходяться під контролем таких фізичних або юридичних осіб, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у виді припинення дії або зупинення дії відповідного дозволу.


Автоматичні методи аналіз найперспективніші для проведення безперервного контролю забруднення повітряного басейну, адже базуються на використанні автоматизованих систем контролю забруднення атмосфери. У вигляді безперервно діючих приладів – датчиків. Алгоритм цього методу передбачає:<br />
Згідно вимог та процедур, встановлених та «Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0445-02] підприємство може бути взяте на державний облік.


1) збір інформації від окремих контрольно вимірювальних станцій про рівні концентрації шкідливих речовин;<br />
Взяття на облік об'єктів здійснюється за умови, якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік», вказаних у додатку 1 до вищезазначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0445-02#Text Інструкції].
 
== Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря ==
2) отримані дані передаються на центральну станцію де їх аналізують і надають рекомендації для прийняття рішень з управління якістю стану атмосфери;<br />
Статтею 33 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у:
 
3) проводиться накопичення та обробка інформації, визначаються середні значення показників забруднень за добу, місяць, сезон і рік;<br />
 
4) отримані дані і прогнози передаються у відповідні інстанції.<br />
 
Водночас отримана інформація є базою для аналізу і порівняльної оцінки ефективності роботи очисних споруд, проведення необхідних науково-дослідних робіт, вдосконалення чи розробка нових очисних споруд.
В даний час як окрема галузь виділилась лазерна локація, яка дозволяє отримати дані про стан забрудненості і газовий стан приземного шару атмосфери і є перспективним напрямком оперативного контролю забруднення повітряного басейну великих міст і промислових регіонів.<br />
 
Система спостереження, контролю, прогнозування і управління якісним станом атмосферного повітря отримала назву системи атмосферного моніторингу.<br />
 
У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:<br />
 
- нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;<br />
 
- нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;<br />
 
- нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;<br />
 
- нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;<br />


- технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.<br />
- порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;


Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітр та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:<br />
- перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;


- нормативи якості атмосферного повітря;<br />
- перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;


- гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.<br />
- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;


Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.<br />
- перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;


Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:<br />
- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;


- об’єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей та на стан атмосферного повітря;<br />
- провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;


- види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;<br />
- впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;


- види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.<br />
- порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;
== Контроль у галузі охорони атмосферного повітря. ==
Контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.<br />


Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.<br />
- проектуванні і будівництві об'єктів із порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;


Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.<br />
- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;


Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».<br />
- ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;
== Розробка документації та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря ==


Згідно статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди    забруднюючих    речовин    в   атмосферне  повітря стаціонарними  джерелами  можуть  здійснюватися  після  отримання
- недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування.
дозволу,  виданого  суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до    другої    або    третьої    групи,  обласними,  Київською, Севастопольською  міськими  державними  адміністраціями,  органом
виконавчої  влади  Автономної  Республіки  Крим  з  питань охорони навколишнього  природного  середовища за погодженням з центральним органом  виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення.<br />


Викиди    забруднюючих    речовин    в  атмосферне  повітря стаціонарними  джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого  суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої
- несуть відповідальність згідно з законом.
групи,  суб’єкту  господарювання,  об’єкт  якого  знаходиться  на території  зони  відчуження,  зони  безумовного  (обов’язкового) відселення  території,  що  зазнала  радіоактивного  забруднення
внаслідок    Чорнобильської    катастрофи,  центральним  органом виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього  природного середовища, за погодженням з центральним
органом  виконавчої  влади,  що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.<br />


До  першої  групи  належать  об'єкти,  які взяті на державний облік  і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні  впроваджуватися  екологічно безпечні технології та методи
Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.
керування.   До  другої  групи  належать  об'єкти,  які  взяті  на державний  облік  і  не  мають  виробництв  або  технологічного устаткування,  на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні
технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.<br />


Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт  якого  належить  до першої групи, суб’єкту господарювання,
''Стаття 34. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря''
об’єкт  якого  знаходиться  на  території  зони  відчуження,  зони безумовного  (обов’язкового)  відселення  території,  що  зазнала радіоактивного  забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
сім  років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.<br />


Перелік установ, організацій  та  закладів, яким  надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств,  установ,  організацій  та    громадян - суб'єктів
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
підприємницької  діяльності,  визначається  центральним  органом виконавчої  влади,  що  забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br />
== Інвентаризація джерел викидів ==
Інвентаризація джерел викидів може проводитись з наступною метою:<br />


* для розробки нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд та об'єктів;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#n14 Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря], затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
* для розробки нормативів гранично допустимих викидів;
* для регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
* для здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;
* для розробки короткострокових і довгострокових планів заходів підприємств;
* для розробки екологічних програм по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.<br />


Інвентаризацію джерел викидів мають право проводити підприємства, установи та організації, які мають у своєму складі акредитовану лабораторію на проведення лабораторних досліджень. Лабораторія повинна бути акредитована на проведення аналізів тих речовин, які присутні в викидах даного підприємства.<br />
На відміну від багатьох інших поресурсових законів та кодексів, ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" не деталізує питання щодо видів юридичної відповідальності. Разом з тим, враховуючи положення законодавства та практику притягнення до юридичної відповідальності, треба зазначити, що до осіб, винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, може застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова (майнова) відповідальність.


Згідно вимог та процедур, встановлених та «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0445-02 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря]» підприємство може бути взяте на державний облік. Взяття на облік об'єктів здійснюється за умови, якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік», вказаних у додатку 1 до вищезазначеної Інструкції. Основою взяття на облік є матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.<br />
Видом юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства (у тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря) є ''адміністративна відповідальність.''


== Видача дозволу на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях ==
Так, у главі 7 КУпАП  Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини передбачено відповідальність за такі порушення законодавства про охорону атмосферного повітря:
Перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги:<br />


* заява;
- порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП);
* засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;
* обґрунтування діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, із зазначенням обсягу, виду, районів проведення робіт та його термінів;
* відомості про технічну оснащеність суб'єкта господарювання;
* інформацію про хімічний склад та витрати реагентів, що використовуються під час провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, відомості щодо включення їх до державного реєстру небезпечних  факторів, висновки МОЗ про можливість їх використання;
* опис технологій, що використовуються під час провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, висновки МОЗ на технологічне обладнання та технології щодо їх безпеки для здоров'я людини.<br />


Міністерство екології та природних ресурсів України розглядає надані суб'єктом господарювання документи разом з позитивними висновками Міністерства охорони здоров'я, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та органів місцевого самоврядування протягом 30 календарних днів і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.<br />
- порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (ст. 78-1 КУпАП);


Строк надання послуги: протягом 30 днів з дня надходження документів.<br />
- недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП);


Результат надання:<br />
- випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУпАП);
1. У разі відсутності зауважень видається дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях.<br />


2. У разі наявності зауважень документи повертаються суб’єкту господарювання з викладом їх змісту.<br />
- експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП).


Способи отримання результату: Дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях видається згідно з поданою заявою особисто заявникові або представнику за довіреністю або надсилається заявникові поштою;<br />
-невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91<sup>1</sup> КУпАП).


Відмова у видачі Дозволу на провадження діяльності, пов’язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях видається заявникові або представнику за довіреністю або надсилається заявникові поштою.<br />
Основними видами покарань за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря виступають штрафи. Сума штрафів може диференціюватися залежно від статусу суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи, громадяни - суб'єкти господарської діяльності).
 
Підстави для відмови: Наявність зауважень.<br />
 
Порядок оскарження: В судовому порядку.<br />
 
== Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря ==
Статтею 33 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у:<br />


* порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
Крім того ст. 12 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря"  - Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан  - передбачає, що "господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства".
* перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
* перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;
* викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;
* перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
* недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
* провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;
* впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;
* порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;
* проектуванні і будівництві об'єктів із порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;
* невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;
* ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;
* недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування.<br />


На відміну від багатьох інших поресурсових законів та кодексів, ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" не деталізує питання щодо видів юридичної відповідальності. Разом з тим, враховуючи положення законодавства та практику притягнення до юридичної відповідальності, треба зазначити, що до осіб, винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, може застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова (майнова) відповідальність.<br />
''Кримінальна відповідальність:''


Найпоширенішим видом юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства (у тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря) є адміністративна відповідальність. Так, у главі 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran313#n313 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) - Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини - передбачено відповідальність за такі порушення законодавства про охорону атмосферного повітря:<br />
Кримінальним кодексом України окремо виділено ст. 241 "Забруднення атмосферного повітря".  
*
* порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП);
* порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (ст. 781 КУпАП);
* недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП);
* випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУпАП);
* експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП).<br />


Побічно атмосферне повітря виступає об'єктом посягання також і при здійсненні самовільного випалювання рослинності або її залишків (ст. 80 КУпАП), невиконанні вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91<sup>Текст у верхньому індексі</sup> КУпАП).<br />
Відповідно до ч. 1 цієї статті, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - караються штрафом штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.


Основними видами покарань за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря виступають штрафи. Сума штрафів може диференціюватися залежно від статусу суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи, громадяни - суб'єкти господарської діяльності).<br />
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -


Крім того, характеризуючи юридичну відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, потрібно звернути увагу на те, що ст. 12 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" - Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан - передбачено, що "господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства".<br />
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.


У [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальному кодексі України] (далі - КК України) окремо виділено ст. 241 "Забруднення атмосферного повітря". Відповідно до частини першої цієї статті, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.<br />
''Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля"'' роз'яснюється, що створення небезпеки для життя і здоров'я людей має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.


Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.<br />
Під тяжкими наслідками потрібно розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.


Постановою Пленуму Верховного суду України "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля]" роз'яснюється, що створення небезпеки для життя і здоров'я людей має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.<br />
Під загибеллю людей треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.


Під тяжкими наслідками потрібно розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.<br />
Разом з тим необхідно вказати, що окремі діяння, об'єктом злочинного посягання яких може бути атмосферне повітря, передбачені й іншими статтями КК України. Наприклад, ст. 238 КК України - Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення - прямо передбачає, що кримінальна відповідальність настає за приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.


Під загибеллю людей треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК України.<br />
Також кримінально карні діяння у сфері охорони атмосферного повітря можуть наступати внаслідок:


Разом з тим необхідно вказати, що окремі діяння, об'єктом злочинного посягання яких може бути атмосферне повітря, передбачені й іншими статтями КК України. Наприклад, ст. 23 8 КК України - Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення - прямо передбачає, що кримінальна відповідальність настає за приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.<br />
невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України);


Також кримінально карні діяння у сфері охорони атмосферного повітря можуть наступати внаслідок: порушення правил екологічної безпеки (ст. 235 КК України); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України); проектування чи експлуатації споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК України).<br />
проектування чи експлуатації споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК України).


Особливості цивільно-правової відповідальності та відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, закріплені в ст. 34 ЗУ "Про атмосферне повітря": "Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом".<br />
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Екологічне право‎]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)‎]]
[[Категорія: Суди]]

Поточна версія на 12:10, 21 лютого 2025

Нормативна база

Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання

Атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень;

До атмосферного повітря також не належить повітря, яке знаходиться у компресорах, балонах тощо.

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон) не регулює відносини з приводу повітря жилих, виробничих та інших приміщень.

Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони атмосферного повітря регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" .

Відносини з приводу повітря, яке знаходиться в межах приміщень, у місткостях, регулюється санітарним, цивільним, житловим та іншим законодавством.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та довкілля здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.

До найбільш поширених забруднюючих речовин належать: оксиди азоту, свинець та його сполуки, формальдегід та інші. А до небезпечних забруднюючих речовин — метали та їх сполуки; органічні аміни; хлор, бром та їх сполуки; фреони тощо.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування, у разі перевищення державних медико-санітарних нормативів та/або нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Шкідливі викиди в атмосферне повітря

По агрегатному стану всі забруднюючі атмосферу речовини ділять на чотири групи: тверді, рідкі, газоподібні і змішані. Крім того, промислові викиди в атмосферу можуть класифікуватися:

  1. по організації відведення і контролю (організовані і неорганізовані);
  2. по режиму відведення (безперервні і періодичні);
  3. по температурі (нагріті, у яких температура газопилових сумішей вище за температуру повітря, і холодні);
  4. по локалізації - (в основному, допоміжному і підсобному виробництвах);
  5. по ознаках очищення:
  • ті, що викидаються без очищення (організовані і неорганізовані);
  • ті що викидаються після очищення (організовані).

Промислові викиди в атмосферу підрозділяють також на первинні і вторинні.
Первинні - це викиди безпосередньо, що поступають в атмосферу від тих або інших джерел, а вторинні, будучи продуктами утворення первинних, можуть бути більш токсичними і небезпечними, ніж первинні.Типове перетворення деяких речовин - їх фотохімічне окислення.

Джерела забруднення.

Існують два головні джерела забруднення атмосфери: природний і штучний (антропогенний).

Існує два методи визначення гранично допустимої концентрації – експериментальні і розрахункові.

При експериментальному методі визначення ГДК задіяні групи піддослідних тварин (миші, щури) і при короткочасному випробуванні на спеціальних установках – люди, з числа добровольців.

Встановлюють також і летальну концентрацію речовин або дозу ЛД50, при якій спостерігається загибель половини тварин і знати яку необхідно для визначення класу небезпеки речовин.

Для експерименту звичайно вибирають три досліджувані концентрації - одну на рівні порогу запаху для найвідчутніших людей, другу і третю концентрацію в 2-3 рази вищу і нижчу за порогову.

Другий метод визначення допустимої концентрації – розрахунковий і визначається по розрахункових формулах з використанням величин молекулярних мас. Поняття про ефект сумарної шкідливої дії – це коли нормами враховують можливість дії на організм не однієї якої-небудь речовини, а декількох одночасно, оскільки різні речовини можуть надавати схожу несприятливу дію на організм.

Державні стандарти та нормативи в галузі охорони атмосферного повітря

Державними стандартами встановлено межі допустимої концентрації ряду речовин та їх основних сполук у атмосферному повітрі. Шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на 4 класи:

1) особливо небезпечні;

2) високо небезпечні;

3) помірно небезпечні;

4) мало небезпечні.

Для кожної речовини, що забруднює атмосферне повітря встановлено два нормативи: максимально разова та середньодобова межі допустимої концентрації.Найбільша концентрація кожної шкідливої речовини не повинна перевищувати максимальну разову межу допустимої концентрації.

Для оцінки забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами використовують 3 групи методів:

1) лабораторні (аналітичні);

2) автоматичні;

3) дистанційні (лазерна локація).

Контроль у галузі охорони атмосферного повітря

Здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також суб’єктами господарювання, установами, організаціями та громадянами.

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється суб’єктами господарювання в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг. Або виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Дозволи на викиди видаються за умови:

  • неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
  • неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
  • дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, впровадження заходів щодо скорочення викидів до зазначених дозволів вносяться зміни.

Суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Подання звіту та його розміщення на інтернет-ресурсі дозвільного органу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Якщо на відповідній території встановлено, що фонові концентрації забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, органом місцевого самоврядування приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання шляхом затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля. Пропозиції щодо тривалості кожного етапу виконання відповідної програми та необхідного зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі подаються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Протягом місяця з дня затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля органи місцевого самоврядування повідомляють про затвердження цих програм центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, - обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг: суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (припинення дії) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, припинення дії) такого дозволу на викиди та повідомлення про залишення заяви без руху здійснюються в паперовій та/або електронній формах.

Видача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, подає такі документи :

документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;

відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підлягає оцінці впливу на довкілля;

повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставами для відмови у видачі дозволу на викиди є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на викиди;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

одержання негативного висновку центрального (територіального) органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, щодо можливості видачі дозволу на викиди;

відсутність повідомлення відповідної обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

застосування відповідно до Закону України "Про санкції" до фізичних та юридичних осіб, а також юридичних осіб, які знаходяться під контролем таких фізичних або юридичних осіб, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у виді припинення дії або зупинення дії відповідного дозволу.

Згідно вимог та процедур, встановлених та «Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря» [1] підприємство може бути взяте на державний облік.

Взяття на облік об'єктів здійснюється за умови, якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік», вказаних у додатку 1 до вищезазначеної Інструкції.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

Статтею 33 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у:

- порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

- перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

- перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;

- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

- перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

- впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;

- порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

- проектуванні і будівництві об'єктів із порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;

- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;

- ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

- недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування.

- несуть відповідальність згідно з законом.

Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.

Стаття 34. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На відміну від багатьох інших поресурсових законів та кодексів, ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" не деталізує питання щодо видів юридичної відповідальності. Разом з тим, враховуючи положення законодавства та практику притягнення до юридичної відповідальності, треба зазначити, що до осіб, винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, може застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова (майнова) відповідальність.

Видом юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства (у тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря) є адміністративна відповідальність.

Так, у главі 7 КУпАП  Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини передбачено відповідальність за такі порушення законодавства про охорону атмосферного повітря:

- порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП);

- порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (ст. 78-1 КУпАП);

- недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП);

- випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУпАП);

- експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП).

-невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 911 КУпАП).

Основними видами покарань за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря виступають штрафи. Сума штрафів може диференціюватися залежно від статусу суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи, громадяни - суб'єкти господарської діяльності).

Крім того ст. 12 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" - Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан - передбачає, що "господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства".

Кримінальна відповідальність:

Кримінальним кодексом України окремо виділено ст. 241 "Забруднення атмосферного повітря".

Відповідно до ч. 1 цієї статті, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - караються штрафом штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" роз'яснюється, що створення небезпеки для життя і здоров'я людей має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.

Під тяжкими наслідками потрібно розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.

Під загибеллю людей треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.

Разом з тим необхідно вказати, що окремі діяння, об'єктом злочинного посягання яких може бути атмосферне повітря, передбачені й іншими статтями КК України. Наприклад, ст. 238 КК України - Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення - прямо передбачає, що кримінальна відповідальність настає за приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.

Також кримінально карні діяння у сфері охорони атмосферного повітря можуть наступати внаслідок:

невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України);

проектування чи експлуатації споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК України).