Законність та порядок стягнення 3% річних та інфляційних втрат з боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 108: Рядок 108:


== Строки звернення до суду та територіальна підсудність ==
== Строки звернення до суду та територіальна підсудність ==
=== Застосування строків позовної давності ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1417:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B статті 258 Цивільного кодексу України] [[позовна давність]] до вимог '''про стягнення пені''' застосовується '''в один рік''' .<br>


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96)%3B статті 258 ЦК України] [[позовна давність]] до вимог про стягнення пені застосовується '''в один рік''' .<br>
Для '''стягнення індексу інфляції та 3% річних''' застосовується загальна позовна давність в '''3 роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1417:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 Цивільного кодексу України]).
Для стягнення індексу інфляції та 3% річних застосовується загальна позовна давність в '''3 роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.,%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. стаття 257 ЦК України]).


* ''У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top:~:text=19.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України]).''
=== Застосування строків спливу позовної давності судом ===


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частини 3 та 4 статті 267 ЦК України] заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n6094:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. частини 2 та 3 статті 267 Цивільного кодексу України] заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.  
Позовна давність '''застосовується судом лише за заявою сторони у спорі''', зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.


=== Територіальна підсудність ===
Позови про стягнення пені, індексу інфляції та 3 % річних подаються до міського, міськрайонного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування боржника (фізична особа) в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]].
Позови про стягнення пені, індексу інфляції та 3 % річних подаються до міського, міськрайонного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування боржника (фізична особа) в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]].


У випадку, якщо боржником за спожиті житлово-комунальні послуги є юридична особа позов пред’являється в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У випадку, якщо боржником за спожиті житлово-комунальні послуги є юридична особа позов пред’являється в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027.,%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C. статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України].


== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955455 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21]: споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 755/10683/17, від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц).
Аналізуючи зазначені норми матеріального права та усталену практику Верховного Суду можна дійти висновку, що за загальним правилом, власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги. Разом із тим, власник не позбавлений права вимагати від осіб, які фактично користуються (споживають) житлово-комунальними послугами сплати відповідної компенсації, якщо інше не передбачено договором між ними.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119877933 Постанова Київського апеляційного суду в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ від 10 червня 2024 року у справі № 754/355/24]: у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119877933 Постанова Київського апеляційного суду в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ від 10 червня 2024 року у справі № 754/355/24]: у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.


Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Законність_та_порядок_стягнення_3%25_річних_та_інфляційних_втрат_з_боржника_за_несвоєчасне_здійснення_оплати_за_житлово-комунальні_послуги