Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»] | ||
== Загальна інформація == | == Загальна інформація == | ||
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем - визнається кримінальним правопорушеням відповідальність за яке передбачено статтею 191 Кримінального кодексу України. | |||
== Склад кримінального правопорушення == | == Склад кримінального правопорушення == | ||
=== Об'єкт кримінального правопорушення === | === Об'єкт кримінального правопорушення === | ||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
<u>Предметом</u> привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. | <u>Предметом</u> привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. | ||
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення === | === Об’єктивна сторона кримінального правопорушення === | ||
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України], може бути вчинене у | З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України], може бути вчинене у трьох формах, а саме: | ||
'''1.Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні''' | |||
'''Привласнення''' - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. | '''Привласнення''' - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. | ||
В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. | В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. | ||
'''2. Розтрати такого майна зазначеною особою''' | |||
'''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. | '''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. | ||
| Рядок 25: | Рядок 29: | ||
Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна. | Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна. | ||
'''3. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт кримінального правопорушення має право оперативного управління цим майном). | |||
Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим це кримінальне правопорушення визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам. | Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим це кримінальне правопорушення визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам. | ||
| Рядок 34: | Рядок 40: | ||
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. | Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. | ||
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. | '''Прямим є умисел''', якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. | ||
Корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна. | '''Корисливий мотив''' – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна. | ||
===Суб’єкти кримінального правопорушення=== | ===Суб’єкти кримінального правопорушення=== | ||
Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього кримінального правопорушення, було ввірене чи перебувало в її віданні. | Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього кримінального правопорушення, було ввірене чи перебувало в її віданні. | ||
| Рядок 71: | Рядок 77: | ||
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна. | караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна. | ||
==Відмежування від інших кримінальних правопорушень == | ==Відмежування від інших кримінальних правопорушень == | ||
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статтею 185 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] КК України. | Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна, а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статтею 185 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] КК України. | ||
Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 стаття 356 КК України]), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]). | Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 стаття 356 КК України]), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]). | ||
