Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) кримінальним правопорушенням визнається привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем - визнається кримінальним правопорушеням відповідальність за яке передбачено  статтею 191 Кримінального кодексу України.
== Склад кримінального правопорушення ==
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Рядок 10: Рядок 10:
<u>Предметом</u> привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.
<u>Предметом</u> привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення  ===
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення  ===
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України], може бути вчинене у формі:  
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України], може бути вчинене у трьох формах, а саме:  
* '''''привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні''''';
 
'''1.Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні'''  
 
'''Привласнення''' - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.
'''Привласнення''' - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.


В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.  
В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.  
* '''''розтрати такого майна зазначеною особою;'''''  
 
'''2. Розтрати такого майна зазначеною особою'''  
 
'''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.
'''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.


Рядок 25: Рядок 29:


Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.  
Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.  
*'''''заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт кримінального правопорушення має право оперативного управління цим майном).
 
'''3. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт кримінального правопорушення має право оперативного управління цим майном).  
 
Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим це кримінальне правопорушення визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.
Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим це кримінальне правопорушення визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.


Рядок 34: Рядок 40:
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.


Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
'''Прямим є умисел''', якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.


Корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
'''Корисливий мотив''' – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
===Суб’єкти кримінального правопорушення===
===Суб’єкти кримінального правопорушення===
Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього кримінального правопорушення, було ввірене чи перебувало в її віданні.
Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього кримінального правопорушення, було ввірене чи перебувало в її віданні.
Рядок 71: Рядок 77:
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
==Відмежування від інших кримінальних правопорушень ==
==Відмежування від інших кримінальних правопорушень ==
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статтею 185 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] КК України.  
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна, а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статтею 185 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] КК України.  


Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 стаття 356 КК України]), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]).  
Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 стаття 356 КК України]), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]).