Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини: відмінності між версіями

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі <u>Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини</u> (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України).

<u>Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття</u> (стаття 136 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Хто має право на оспорення батьківства ==

♦ Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право <u>особа, яка записана батьком дитини</u> відповідно до статей 122, 124 і 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:

# якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;

# якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо '''в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини''', а також особа, яка '''дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій'''.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши <u>позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини</u>. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 Сімейного кодексу України]).

♦ <u>Діти-спадкоємці зазначеної вище особи</u> у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.  

♦ <u>Дружина або батьки (спадкоємці)</u> після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини.  

♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).

♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). До вимоги про визнання батьківства застосовується '''позовна давність в один рік''', яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

 

== Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства ==

* копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);  

* копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;

Відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|доказами]] є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:

# показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);

# речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);

# результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.

* відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;

* квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).

Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ "Судова влада України]".

== Обмеження права на оспорювання батьківства     ==

Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:

* стосуються віку дитини;

* стосуються строків позовної давності.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц] (суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вказаної експертизи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 760/3977/15-ц] (якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи).

* [http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі "Калачова проти Російської Федерації"] (на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства).