Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками: відмінності між версіями
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
Додано посилання на статтю ЦКУ, незначні граматичні зміни. |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
* [ | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право та суміжні права"] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"] | ||
== Загальні положення == | == Загальні положення == | ||
Законодавство України містить численні прогалини та суперечності у сфері регулювання прав інтелектуальної власності роботодавця на трудову інтелектуальну власність, тобто об’єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у зв'язку з виконанням трудового договору. Це важливо пам'ятати при оформленні трудових відносин з відповідним працівником. | Законодавство України містить численні прогалини та суперечності у сфері регулювання прав інтелектуальної власності роботодавця на трудову інтелектуальну власність, тобто об’єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у зв'язку з виконанням трудового договору. Це важливо пам'ятати при оформленні трудових відносин з відповідним працівником. | ||
| Рядок 19: | Рядок 17: | ||
Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – працівники» може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – клієнти». | Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – працівники» може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – клієнти». | ||
== Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору;Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір. == | |||
== Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору | |||
Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір. | |||
Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «службовий твір» або «службовий винахід»): | Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «службовий твір» або «службовий винахід»): | ||
* працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця) | * працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця); | ||
* створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця. | * створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця. | ||
| Рядок 35: | Рядок 30: | ||
Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства. | Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства. | ||
Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом. | Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 ст. 429 ЦКУ]). | ||
У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. | |||
Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації. | |||
'''Важливо''', що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати <u>4</u> <u>роки</u>. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника. | |||
Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. | Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. | ||
Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз’ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів. | Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз’ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів. | ||
== Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності == | == Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності == | ||
На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів). | На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів). | ||
| Рядок 49: | Рядок 47: | ||
Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця. | Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця. | ||
== Заробітна плата чи винагорода щодо об'єкту інтелектуальної власності == | == Заробітна плата чи винагорода щодо об'єкту інтелектуальної власності == | ||
Ще одним проблемним аспектом у сфері трудової інтелектуальної власності, який не врегульований чітко законодавством та навколо якого на практиці виникає багато питань, є виплата працівнику винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності. | Ще одним проблемним аспектом у сфері трудової інтелектуальної власності, який не врегульований чітко законодавством та навколо якого на практиці виникає багато питань, є виплата працівнику винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності. | ||
| Рядок 60: | Рядок 57: | ||
Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності, якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем. | Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності, якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем. | ||
== Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності == | == Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності == | ||
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп: | Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп: | ||
* право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності | * право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності; | ||
* право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності. | * право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності. | ||
Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника. | Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника. | ||
| Рядок 72: | Рядок 68: | ||
При цьому вибір того чи іншого договірного механізму значним чином залежить від того, чи планується оформити права роботодавця на вже створений об'єкт інтелектуальної власності postfacto, або щодо об'єкту інтелектуальної власності, які можуть бути створені працівниками в майбутньому. | При цьому вибір того чи іншого договірного механізму значним чином залежить від того, чи планується оформити права роботодавця на вже створений об'єкт інтелектуальної власності postfacto, або щодо об'єкту інтелектуальної власності, які можуть бути створені працівниками в майбутньому. | ||
== Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які вже створені працівниками == | == Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які вже створені працівниками == | ||
З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності. | З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності. | ||
| Рядок 99: | Рядок 94: | ||
Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора) під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом. | Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора) під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом. | ||
== Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому == | == Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому == | ||
З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі.<br /> | З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі.<br /> | ||
| Рядок 108: | Рядок 102: | ||
* обов'язок працівника негайно повідомляти роботодавця про створення об'єкту інтелектуальної власності з наданням всіх необхідних матеріалів, що його стосуються; | * обов'язок працівника негайно повідомляти роботодавця про створення об'єкту інтелектуальної власності з наданням всіх необхідних матеріалів, що його стосуються; | ||
* відповідні умови про збереження працівником конфіденційності матеріалів, пов'язаних з об'єктом інтелектуальної власності. | * відповідні умови про збереження працівником конфіденційності матеріалів, пов'язаних з об'єктом інтелектуальної власності. | ||
'''Важливо!''' | '''Важливо!''' | ||
1) Дотримання законодавства про працю | 1) Дотримання законодавства про працю: | ||
Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника. | Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника. | ||
2) Розподіл прав | 2) Розподіл прав: | ||
Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору. | Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору. | ||
3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності | 3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності: | ||
Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами.<br /> | Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами.<br /> | ||