Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом: відмінності між версіями

Спадкування земельної ділянки здійснюється за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]]. Заповітом  є особисте розпорядження фізичної особи на випадок  своєї смерті.Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.Заповідач може призначити  одну або кілька фізичних осіб,незалежно від нвявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриттяспадщини.  У разі відсутності заповіту, визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом]], а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

▷ ''1 черга'': діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

▷ ''2 черга'': рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

▷ ''3 черга'': рідні дядько та тітка спадкодавця.

▷ ''4 черга'': особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

▷ ''5 черга'': інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ|заповідального відказу]], встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина друга статті 1241 ЦК України)].

Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно подати державному або приватному нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування '''заяву про прийняття спадщини.''' Відповідно дочастини другої статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто'''. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

 

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

'''Важливо!''' Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' (пункт 3 глави 13 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку]).

Частиною 4 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено [[Договір оренди земельної ділянки|договором оренди землі]].

 

Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то '''він продовжує діяти до закінчення строку''', на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18]