WikiLegalAid

Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі: відмінності між версіями

← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Нормативна база''' ==
==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
==Поняття та загальні вимоги до проведення допиту==
'''Допит''' - це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі.


Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2110 ст. 224] КПК України допит проводиться '''за місцем проведення досудового розслідування''' або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.


== '''Поняття допиту''' ==
Допит не може продовжуватися '''без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.'''
'''Допит-''' це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі.
Допит є найбільш поширеною слідчою дією, за допомогою якої отримується доказова інформація. Допит є багатоплановою і складною дією.
Процесуальний порядок допиту регламентується нормами КПК України. дотримання яких є обов'язковим. Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ''ст.ст. 143, 167 КПК''] України допит можна проводити у місцях провадження досудового слідства або за місцем перебування допитуваного.
Перед допитом слідчому необхідно упевнитися в особі допитуваного, роз'яснити йому його права та обов'язки, з'ясувати відомості анкетного характеру. Допитуємий попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу свідомо неправдивих показань. '''Конституція України''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 63] проголошує імунітет свідка: "Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом".
''Метою допиту'' є отримання повних та об'єктивно відображуючих дійсність показань, які є джерелом доказів, а фактичні данні, що в них містяться, - доказами.
''Предмет допиту'' - коло обставин, які слідчий має намір з'ясувати шляхом допиту. До їх числа належать обставини, пов'язані з самою подією злочину (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.), які встановлюють або спростовують винність у його вчиненні певних осіб та мотиви їх дій. Предметом допиту можуть бути будь-які обставини, що мають значення для встановлення істини по справі.
== '''Види допиту''' ==
'''Допит свідка''' – ефективний засіб одержання доказів, широко застосовуваний у практиці розслідування злочинів. Предметом показань свідків є фактичні дані, відомі особі, обсяг яких визначається обставинами конкретної справи, особистістю допитуваного, сукупністю відомостей, якими він оперує. Метою допиту свідка є отримання інформації не лише безпосередньо про події злочину, а й інших відомостей, наприклад, про події, які передували злочину (передумови злочину), особу злочинця й такі, що можуть бути використані у процесі розслідування для виявлення нових доказів та перевірки й оцінки наявних. Змістом показань свідка можуть бути не тільки відомості про фактичні дані, а й його аргументи, судження, умовиводи. Як зазначається у процесуальній і криміналістичній літературі, судження, висловлювані опитуваним, є потрібним компонентом будь-якого показання. <br />
''Допит починається'' з установлення особи свідка, роз’яснення його прав і обов’язків, попередження про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за давання свідомо неправдивих показань [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 384 КК України)]. Після цього слідчий прокуратури пропонує у формі вільної розповіді викласти обставини, відомі свідкові у зв’язку з подією злочину. У процесі вільної розповіді свідок має можливість викласти факти в тій послідовності, у якій він їх сприймав.<br />


'''Допит потерпілого''' відмінний від допиту інших учасників процесу. Потерпілою визнається особа, якій злочином заподіяна моральна, фізична або майнова шкода. Підставою для визнання громадянина потерпілим є наявність одного з цих видів шкоди, заподіяної у результаті здійснення злочину. Про визнання особи потерпілою слідчий виносить мотивовану постанову. Лише після цього громадянин набуває статусу потерпілого та має можливість користуватися правами, передбаченими. Показання потерпілого в багатьох аспектах схожі з показаннями свідків, що навіть дало деяким ученим підстави стверджувати, нібито показання потерпілих є не самостійним процесуальним джерелом доказів, а лише різновидом показань свідків. Слідчий повідомляє особу, що постраждала від злочину, про факт визнання її потерпілою і роз’яснює останній її права й обов’язки. Факт роз’яснення прав і обов’язків фіксується у протоколі допиту потерпілого. Заява потерпілого, подана ним до органів міліції, прокуратури чи суду, є підставою для порушення кримінальної справи, а за деякими злочинами кримінальні справи, як правило, порушуються за заявою або скаргою потерпілого. Заява потерпілого може бути в письмовій і усній формах. Слідчий, приймаючи заяву від потерпілого, попереджає його про кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Особу, визнану потерпілою, допитують за правилами допиту свідка, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством. Але це не означає, що показання потерпілого – повідомлення про обставини, пов’язані зі злочином, – не мають специфіки.<br />
Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.
{| class="wikitable"
|-
| Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378 ст. 63 Конституції України] особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
|}
[[Файл:Право дітей на БПД 1.png|міні]]
У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.  


'''Допит потерпілого має такі особливості:'''
Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.
* по-перше, потерпілий безпосередньо стикається з фактом злочину або злочинцем. У більшості випадків він є очевидцем вчиненого злочину, тому більш ніж будь-хто обізнаний з обставинами злочину, внаслідок якого йому заподіяна шкода. Його показання часто є повнішими за показання свідка, вони допомагають слідчому скласти уявлення про те, що трапилося, побудувати версії, виявити докази. Тому розслідування, як правило, починається з допиту потерпілого;
* по-друге, потерпілий у більшості випадків є особою, зацікавленою у вирішенні справи;
* по-третє, надання показань потерпілим – не тільки його право, а й процесуальний обов’язок. У своїх свідченнях він може вийти за межі запитань, поставлених слідчим, і, на відміну від свідка, висловити свої думки й дійти висновків стосовно обставин розслідуваної події, особистості злочинця, що є важливим для правильного напряму всього подальшого розслідування;
* по-четверте, на відміну від свідка, потерпілий наділений широкими правами учасника процесу, його показання є засобом захисту порушених прав і законних інтересів. Він має право давати показання у будь-який момент розгляду справи, виявляти ініціативу, сприяючи слідчому в розкритті злочину, викритті обвинуваченого і забезпеченні заявленого позову.
Допит не може тривати безперервно ''понад 2 години'', а в загальному — ''понад 8 годин'' на день.<br />


'''Допит малолітньої або неповнолітньої особи'''
Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
'''Малолітня особа''' - це дитина до досягнення нею ''чотирнадцяти років''. '''Неповнолітня особа''' - це малолітня особа, а також дитина у віці від ''чотирнадцяти'' до ''вісімнадцяти'' років. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться обов'язково у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Стосовно допиту малолітніх поняття "педагог" включає також і вихователів дитячих дошкільних установ. Допит неповнолітнього підозрюваного здійснюється також у присутності захисника [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (ст. 490 КПК)]. Присутність лікаря разом із законним представником, педагогом або психологом необхідна при наявності даних про розумову відсталість дитини, її хворобливість тощо. Як законні представники до участі в допиті можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній. Процесуальний порядок залучення законного представника до участі у кримінальному провадженні передбачений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 44 КПК].<br />
''Кримінальний процесуальний закон'' чітко не регламентує права й обов'язки педагога та психолога. Уявляється, що вони виступають у даному випадку як спеціалісти. Педагог повинен займатися вихованням і навчанням малолітніх або неповнолітніх такого ж віку, що і дитина, яка підлягає допиту. Психолог повинен бути фахівцем у галузі дитячої та юнацької психології. Завдання педагога або психолога допомогти слідчому встановити психологічний контакт, виробити правильну тактику проведення допиту, сформулювати запитання з урахуванням дитячої психіки або індивідуальних особливостей психіки неповнолітнього. Для цього педагог або психолог може бути ознайомлений із деякими обставинами кримінального провадження, даними про особу неповнолітнього, про його ставлення до підозрюваного, потерпілого, про подію кримінального правопорушення тощо. ''Педагог може бути викликаний'' через адміністрацію школи або дитячої дошкільної установи в порядку, передбаченому. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза. Особи, що мають право брати участь у допиті неповнолітнього, чітко вказані в законі. Тому слідчий чи прокурор має право відмовити учасникам процесу в їх проханні бути присутніми при проведенні допиту, навіть у тому випадку, якщо ця слідча дія проводиться за їх клопотанням. <br />
Тривалість допиту неповнолітнього визначається часом, необхідним і достатнім для отримання від нього в розумному режимі відомостей, що мають значення для кримінального провадження. Але о не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Закон не встановлює тривалості перерви. Слідчий повинен визначити її за своїм внутрішнім переконанням. <br />
Неповнолітні у ''віці до 16 років'' не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за надання неправдивих показань. Разом із тим слідчий повинен у зрозумілих виразах роз'яснити дитині, що дача правдивих показань - це її громадський обов'язок, про що в протоколі допиту робиться відмітка. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз'яснюється їхній обов'язок з'явитися на виклик слідчого, бути присутніми при допиті, ставити запитання, а також право заперечувати проти запитань. Слідчий, прокурор має право відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу.<br />


== '''Способи виклику та місце проведення допиту''' ==
За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.
[[Файл:Право дітей на БПД 2.png|міні]]
'''Особа може бути викликана на допит:'''<br />
'''Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі''' (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.


* повісткою по пошті або через кур'єра;
Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.
* телеграмою або телефонограмою;
 
Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.
 
Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.
 
У кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях '''не може бути проведений''' за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.
== Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні==
Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статтею 225] КПК України.
 
У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
 
У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
 
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
 
Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
 
Для допиту тяжко хворої особи під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.
 
При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.
 
Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
 
З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.
 
== Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи==
Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 статтею 226 КПК].
 
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
 
Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
 
Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
 
До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.
 
== Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого ==
Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2977 статтею 354 КПК].
 
Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.
 
Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
 
До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.
 
У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).
 
Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених цією статтею.
 
== Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи==
При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
 
До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
 
У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2136 ст. 227 КПК України]).
==Способи виклику та місце проведення допиту ==
'''Особа може бути викликана на допит:'''
* повісткою, надісланою поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
* телеграмою;
* повідомленням по телефону безпосередньо особі, яка підлягає допиту;   
* повідомленням по телефону безпосередньо особі, яка підлягає допиту;   
* через адміністрацію ізолятора тимчасового тримання або слідчого ізолятора (затримані або взяті під варту підозрювані та обвинувачені). <br />
* через адміністрацію ізолятора тимчасового тримання або слідчого ізолятора (затримані або взяті під варту підозрювані та обвинувачені).  
 
У повістці, телеграмі, повідомленні зазначається: хто і в якості кого викликається, куди, на який час та до кого необхідно прибути.  
У повістці, телеграмі, телефонограмі зазначається: хто і в якості кого викликається, куди, на який час та до кого необхідно прибути. <br />


'''Місце допиту''':  
'''Місце допиту''':  
Рядок 48: Рядок 96:
* місце роботи;  
* місце роботи;  
* лікувальна установа (з дозволу лікаря).
* лікувальна установа (з дозволу лікаря).
 
== Див. також ==
* [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею]]
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]
* [[Порядок допиту свідків у цивільному процесі]]
[[Категорія: Слідчі дії]]
[[Категорія: Слідчі дії]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Суди]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php/Допит._Особливості_проведення_допиту_свідка,_потерпілого,_малолітньої_або_неповнолітньої_особи_у_кримінальному_процесі