Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
approve
664 редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 35 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.


'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення та черги спадкування ==
== Загальні положення та черги спадкування ==
'''Спадкування''' - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 1216 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України).
'''Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (частина перша статті 1225 ЦК України)].
Спадкування земельної ділянки здійснюється за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]].


'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
'''1. За заповітом'''


Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.1 ст. 1225 Цивільного кодексу України)]
Спадкоємцем є особа, зазначена у заповіті.


Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
При цьому право на '''обов’язкову частку'''  незалежно від змісту заповіту мають:


Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
* малолітні, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця;
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]  '''встановлені наступні черги:'''
* непрацездатні вдова/вдівець;
* 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
* непрацездатні батьки.


* 2 черга:рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина третя статті 1241 ЦК України)].
* 3 черга:рідні дядько та тітка спадкодавця.
* 4 черга:особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
* 5 черга:інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]


До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.2 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]
'''2. За законом'''


Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.3 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]
Якщо заповіту немає, його визнано [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини спадкоємцями, визначеними у заповіті або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом]] або він не охоплює все майно, спадщина переходить спадкоємцям за чергами:


== Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==
▷ ''1 черга'': діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;


Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, необхідно подати державному або приватному нотаріусу '''заяву про прийняття спадщини''' Відповідно до п. 2 статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.  Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.  
▷ ''2 черга'': рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
 
▷ ''3 черга'': рідні дядько та тітка спадкодавця;
 
▷ ''4 черга'': особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
 
▷ ''5 черга'': інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
 
Спадкування за законом кожною наступною чергою здійснюється лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
==Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==
 
=== Крок 1. Подати заяву про прийняття спадщини ===
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=2.%20Заява%20про%20прийняття%20спадщини%20подається%20спадкоємцем%20особисто частина друга статті 1269 ЦК України] ). Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.  
 
'''Куди звернутись'''
 
Звернутися потрібно до державного або приватного нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.  
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в [https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Єдиному реєстрі нотаріусів].
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в Єдиному реєстрі нотаріусів, перейшовши за посиланням [http://Єдиний%20реєстр%20нотаріусів https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx]  
|}
|}
'''Місце відкриття спадщини'''
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкрити спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
'''Строк'''
Загальний строк — '''6 місяців''' з дня смерті спадкодавця. або з дня оголошення його померлим.


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин. [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].  
'''Важливо!''' Якщо спадкоємець постійно проживав із померлим на момент смерті — він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не відмовився від неї.  


Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного кодексу], він не заявив про відмову від неї.
Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.


Далі необхідно з’ясувати чи  внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер. Якщо є державний акт акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні,необхідно  виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). <br />'''УВАГА важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].


Земельну ділянку необхідно зареєструвати у Державному земельному кадастрі та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті).
=== Крок 2. Підготувати документи ===
Зазвичай потрібні:
 
# паспорт та РНОКПП спадкоємця;
# свідоцтво про смерть спадкодавця;
# документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
# заповіт (якщо є);
# оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку:
#* державний акт;
#* договір купівлі-продажу;
#* свідоцтво про право власності тощо;
# [[Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів|витяг із Державного земельного кадастру;]]
# [[Порядок отримання кадастрового номеру|кадастровий номер;]]
# довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки]].
Документи зазначені у пунктах 5-8 можна подати після спливу шестимісячного строку.
 
=== Крок 3. Перевірити кадастровий номер ===
Нотаріус не оформить спадщину без:
 
* кадастрового номера;
* внесення ділянки до Державного земельного кадастру.
 
Якщо номеру немає:
 
# Замовляється технічна документація у землевпорядника.
# Реєструється ділянка у Державному земельному кадастрі.
# Отримується витяг із кадастру.
'''<u>Детальніше див.: [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]</u>'''
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|+
|'''Інформація щодо землевпорядних організацій, які займаються виготовленням технічної документації є в [https://land.gov.ua/terorhany/ територіальних органах Держгеокадастру]. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у обраній землевпорядній організації може бути <u>тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника</u>. [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/#tab7 Перелік таких осіб] розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.'''
!Інформація щодо землевпорядних організацій які займаються виготовленням технічної документації є в районних (міських) відділах (управліннях) Держгеокадастру України. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті [http://land.gov.ua/ Держгеокадастру](«Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»).
'''Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який замовник має укласти із землевпорядною організацією.''' Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.
Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.<br />
|}
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який Ви маєте укласти із землевпорядною організацією.  
=== Крок 4. Отримати свідоцтво про право на спадщину ===
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт!
Після закінчення 6 місяців нотаріус:
 
* видає свідоцтво про право на спадщину;
* реєструє право власності в Державному реєстрі речових прав.
 
З цього моменту спадкоємець стає власником земельної ділянки.


Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.  
Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 частини четвертої статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення. Земельну ділянку необхідно [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|зареєструвати у Державному земельному кадастрі]] та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до [https://land.gov.ua/terorhany/ територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] в районі (місті).
|}
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''Свідоцтва про право на спадщину.'''<br /><u>До даної заяви необхідно додати наступні документи:</u>
==Земельна ділянка успадкована у спільну власність==
* документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку.
* свідоцтво про смерть спадкодавця;
* документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
* оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
* довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text п. 4.20  Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.<br />Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
 
Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.


== Визнанна права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку ==
До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них. Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь.
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.  


У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
*спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
*спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;
*має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
==Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку==
Якщо спадкоємець не має документів, що підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину. У такому випадку нотаріус зобов’язаний письмово повідомити причини відмови та роз’яснити порядок її оскарження. Відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії виноситься протягом трьох робочих днів.


Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text ч. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами]).
Для оформлення спадкових прав спадкоємцю необхідно звернутися до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Такий позов подається до суду за місцем розташування земельної ділянки.


У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
* [[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
*[[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''
Судовий збір у таких справах визначається як за позов майнового характеру. Його розмір обчислюється виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є ціною позову. Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка становить 1% ціни позову, але не може бути меншою за 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і більшою за 5 прожиткових мінімумів (станом на 01 січня 2026 року не менше '''1331,20 грн''' та не більше '''16 640,00 грн'''.)


За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]).


Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''  
Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
==Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді==
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено [[Договір оренди земельної ділянки|договором оренди землі]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частиною 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі»).]


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:


== Земельна ділянка успадкована у спільну власність ==
* кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.  
* найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
* місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
* платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).


Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то '''він продовжує діяти до закінчення строку''', на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.
* спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом,
* спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги
* має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.


== Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді ==
Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
'''Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.''' Крім випадків, коли в договорі оренди прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.
==Судова практика==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94148625 Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року у справі № 702/45/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95285773 Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2021 року № 629/3853/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102765474 Постанова КЦС ВС від 19 січня2022 року в справі № 280/4/18 (щодо належних відповідачів)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107706588 Постанова КЦС ВС від 05 грудня2022 року в справі  № 278/1593/20 (щодо переходу права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай))]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/120396086 Постанова ВП ВС від 26.06.2024 № 686/5757/23 (14-50цс24) (щодо  поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини)]


Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:


'''Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди.''' Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
[[Категорія: Спадкове право]]
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]).
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_оформлення_права_власності_на_земельну_ділянку_в_порядку_спадкування_за_законом_та_за_заповітом