Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 63: | Рядок 63: | ||
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. <br /> | Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. <br /> | ||
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.<br /> | Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.<br /> | ||
Згідно [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 зі статтею 217 Цивільного кодексу України] правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. <br /> | Згідно [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 зі статтею 217 Цивільного кодексу України] правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 217 Цивільного кодексу України] суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. <br /> | ||
Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page статті 30 Цивільно-процесуального кодексу України] за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page4 до статей 181, 190 та 191 Цивільного кодексу України] при цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). <br /> | Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page статті 30 Цивільно-процесуального кодексу України] за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page4 до статей 181, 190 та 191 Цивільного кодексу України] при цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). <br /> | ||
До окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини третя, четверта статті 258 Цивільного кодексу України).]<br /> | До окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини третя, четверта статті 258 Цивільного кодексу України).]<br /> | ||
| Рядок 75: | Рядок 75: | ||
== Момент недійсності правочину == | == Момент недійсності правочину == | ||
Оспорюваний або будь – який інший правочин, що визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. <br /> | Оспорюваний або будь – який інший правочин, що визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. <br /> | ||
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 до частини першої статті 215] Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені | Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 до частини першої статті 215] Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.<br /> | ||
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 210] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page11 640] Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. | Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 210] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page11 640] Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. | ||
