Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)

Нормативна база

• Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року
• Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року
• Римський статут Міжнародного кримінального суду
• Закон України "Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій"
• Закон України "Про внесення змін  до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього"
• Кримінальний кодекс України
• Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 278 “Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги”

Визначення сексуального насильства пов'язаного з конфліктом

Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту  –  не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини.

У Кримінальному кодексі України (далі – КК України) наразі відсутнє визначення СНПК. Проте нещодавно визначення знайшло своє відображення у Законі України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій», від 18 червня 2025 року.

Також його тлумачення неодноразово надавалося у звітах Генерального секретаря ООН:

«Термін "сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом" означає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусові аборти, примусову стерилізацію, примусовий шлюб або будь-які інші форми сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом».

Це визначення не покриває всі форми СНПК, оскільки список не є вичерпним.

Важливо пам’ятати, що СНПК не обов’язково передбачає фізичне проникнення. Наказ оголитися чи споглядати за сексуальним актом теж є формами СНПК. Дія може визнаватися такою, що має сексуальний характер, навіть за відсутності фізичного контакту, зокрема, коли йдеться про психологічне насильство, виражене у погрозах зґвалтуванням або заподіянням каліцтва статевим органам. Водночас така дія зберігає сексуальний характер незалежно від того, чи переслідувалося сексуальне задоволення як мета або чи стало воно наслідком вчиненого.

Варто розуміти різницю між СНПК та сексуальним насильством, яке не пов’язане з конфліктом. СНПК не є ординарним злочином, воно не переслідується як кримінальне правопорушення проти статевої свободи і статевої недоторканості особи (статті 152 – 156-1 КК України).

Натомість СНПК кваліфікується за статтею 438 КК України, яка зазнала змін у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього" та тепер має назву "Воєнні злочини".

Форми сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом

Формами сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, згідно з міжнародним кримінальним правом є:

• примусове оголення;
• інвазивний огляд, в тому числі з «медичних» міркувань;
• зґвалтування;
• погрози або спроби зґвалтувати;
• примус до споглядання за актами сексуального насильства;
• примус до вступу в статевий акт з третьою особою, твариною, інвазивним предметом;
• примус до проституції;
• примусова вагітність;
• примусова стерилізація;
• каліцтво геніталій та застосування інших видів катувань проти статевих органів;
• примусовий аборт;
• будь-яка інша форма сексуального насильства.

Роз’яснення цих форм міститься у рішеннях судових та квазісудових міжнародних органів, зокрема в практиці Міжнародного кримінального суду (МКС) тощо.

Більш детально ознайомитися зі специфікою вищеперелічених форм можна на сайті Офісу Генерального прокурора, що містить пам’ятки з розслідування СНПК.

Важливо! Будь-хто, незалежно від віку та статі, може постраждати від сексуального насильства. Це можуть бути жінки, чоловіки та діти. Діти, народжені внаслідок СНПК, також є постраждалими.

Алгоритм дій постраждалих осіб від СНПК

Оскільки форми СНПК відрізняються одна від одної й обставини вчинення СНПК є різними, немає єдиного алгоритму дій для постраждалої особи.

Проте можна виокремити загальні :

▶ За можливості звернутися за медичною допомогою та для фіксації тілесних ушкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я та за номером 103.

Заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати. Бажано зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. За результатами обстеження лікар (за вимогою особи) може видати довідку відповідно до Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 278.

▶ Повідомити про те, що трапилося, правоохоронні органи:

Національна поліція України за номером: 102 або 0 800 500 202 («гаряча лінія» приймає дзвінки щоденно з 08:00 до 20:00).

Офіс Генерального прокурора: +38 096 755 02 40.

Урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству: 15-47 (+38 (044) 284 19 43 – для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

Важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).

Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанова про залучення як потерпілого/ї до кримінального провадження – документ, який підтверджує статус потерпілого/ї в кримінальному провадженні.

У разі звернення за психологічною допомогою, намагатися отримати висновки психолога/довідки центрів соціальних служб з описом психологічного стану внаслідок відповідного випадку.

Зверніть увагу! До злочину СНПК не застосовуються будь-які строки давності. Це означає, що можна звернутись із відповідною заявою про вчинений злочин і через 5 років, і через 10 років після його вчинення.

▶ Зафіксувати інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення (за можливості)

У зонах ведення бойових дій та на окупованих територіях доступ до медичних закладів та правоохоронних органів обмежений або взагалі відсутній, тому потрібно самостійно подбати про збір доказів (тільки якщо це не наражає на ще більшу небезпеку!):

1) занотувати всю відому інформацію про кривдників (кількість, імена, позивні, зовнішність, уніформа, зброя, транспортні засоби, зміст розмов між собою та з керівництвом тощо);

2) дату та час вчинення злочину;

3) місце вчинення злочину (адреса чи позначка на карті);

4) зробити фото- та відеофіксацію ушкоджень на тілі;

5) записати дані та контакти можливих свідків.

Що буде після подання заяви про вчинення злочину?

Особа, яка подала заяву отримає статус потерпілого/ї у кримінальному провадженні та матиме можливість:

1) вимагати приховати/змінити Ваші анкетні дані та інформацію про місце проживання;

2) розповісти про свої потреби у психологічній, медичній чи іншій допомозі (працівники/ці поліції/прокуратури мають надати інформацію про можливість отримати різні послуги);

3) отримувати та знайомитися з усіма матеріалами справи;

4) подавати докази, клопотання, брати участь у слідчих діях;

5) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність правоохоронців;

6) мати представника/цю (адвоката/ку) для захисту своїх прав та інтересів;

7) заявити цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Яку допомогу може отримати людина в статусі потерпілого/потерпілої від СНПК

Після визнання потерпілою/потерпілим у кримінальному провадженні (або навіть до цього — у невідкладних ситуаціях) людина отримує право на безоплатну медичну, психологічну, правову та соціальну допомогу.

Медична допомога

Постраждала людина може звернутися до будь-якого медичного закладу. Допомога надається конфіденційно й безкоштовно.

До такої допомоги належать:

• термінове лікування травм;
• профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• медична допомога для запобігання небажаній вагітності;
• огляд, обстеження та лікування наслідків насильства;
• документування тілесних ушкоджень (за згодою).

Постраждала людина може звернутися самостійно або за підтримки юриста/психолога.

Психологічна допомога

Постраждала особа може отримати підтримку фахівців, які допоможуть впоратися з пережитим стресом, травмою та страхом. Це можуть бути індивідуальні консультації, групова терапія або гарячі лінії підтримки.

Правнича допомога

Людина, постраждала від СНПК, має право на безоплатну правничу допомогу, а саме:

• інформування щодо своїх прав;
• допомогу у складанні заяв та документів;
• допомогу у зверненні до правоохоронних органів;
• представництво інтересів, зокрема у суді;
• оскарження дій чи бездіяльності органів державної влади тощо.

Допомогу також можна отримати через Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків при Офісі Генерального прокурора.

Соціально-економічна підтримка

Центри допомоги врятованим (ЦДВ) надають уцілілим після СНПК доступ до медичних, психологічних, юридичних та соціальних послуг.

Компенсація збитків

Людина, постраждала від СНПК, має право вимагати компенсацію моральної шкоди й матеріальних збитків:

• через цивільний позов у межах кримінальної справи;
• через окремий цивільний позов.

Як підтвердити, що сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, справді відбулося?

Не існує «правильного» чи «достатнього» набору доказів. Будь- яка інформація, що може вказувати на подію, важлива:

• власні свідчення постраждалої людини;
• слова очевидців;
• медичні довідки або записи;
• речі чи одяг постраждалої особи або її кривдника.

Факт насильства можуть підтвердити експертизи — судова медична та судово-психологічна, яку призначає орган досудового розслідування, або яку можна замовити самостійно. Їх проводять делікатно й лише за згодою постраждалої людини.

Скільки часу є, щоб звернутися до правоохоронних органів?

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, — воєнний злочин. У таких злочинів немає строку давності. Постраждала людина може звернутися по допомогу у будь-який момент, коли буде готова.

Як убезпечити себе від розголошення особистої інформації?

Відомості передаються правоохоронним органам із дотриманням таємниці досудового слідства.

Якщо справа потрапить до суду, постраждала людина може подати клопотання про закритий судовий розгляд.

У такому разі:

• дані будуть знеособлені;
• слухання відбуватимуться без вільних слухачів і представників медіа.

Як знову не зазнати травми під час розслідування?

Постраждала людина має право розповісти свою історію мінімальну кількість разів — у безпечних умовах.

Для цього варто звернутися до:

▶  Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків при Офісі Генпрокурора;

▶  системи безоплатної правничої допомоги (БПД);

▶  організацій, що спеціалізуються на підтримці постраждалих від СНПК.

Фахівці допоможуть підготувати документи, супроводжуватимуть під час допитів і захистять від повторного травматичного досвіду.

Де можна отримати допомогу?

• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

• Платформа допомоги врятованим - https://www.help-platform.in.ua

• Лінія правничої допомоги «ЮрФем: підтримка» за номером: +38 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (приймають дзвінки з 09:00 до 18:00 з понеділка по п’ятницю) або ж можна написати у Telegram, Viber, Signal тощо чи заповнити заявку на сайті.

Послуги які можна отримати в межах лінії «ЮрФем: підтримка»:)

1) юридична консультація (в тому числі онлайн);

2) підготовка заяви про вчинення кримінального правопорушення, збір доказів;

3) захист та представництво на всіх етапах справи, в тому числі у суді;

4) підготовка заяви, збір доказів задля отримання відшкодування шкоди;

5) забезпечення повного адвокатського супроводу у справі.

Контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги - 0 800 213 103   (з 8:00 до 18:00, дзвінки  безкоштовні);

для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)

подзвонити з мобільного застосунку Telegram

у приватному чаті в Telegram «Безоплатна правова допомога (консультації)»

звернутися до бюро правничої допомоги за адресою на мапі.

Яку допомогу можна отримати:

1. (первинна правнича допомога) консультації з правових питань, пояснення, як скористатися  правами чи захистити, якщо їх порушують, підготовка заяв, скарг, інших документів правового характеру;
2. (вторинна правнича допомога) допомога зі зверненням до суду, а саме представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення процесуальних документів (для осіб, що визначені статтею 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу").

Консультацію створено за підтримки Національної соціальної сервісної служби України, Громадської організації "Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем", Громадської організації "Ла Страда - Україна"

Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи "Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні"

Корисні посилання

• Все, що треба знати про СНПК
• Буклет «Допомога людям, які пережили сексуальне насильство» (розроблено та випущено системою надання безоплатної правничої допомоги спільно з БФ «Сильні»)
• Інформаційний буклет "Що треба знати та як діяти якщо Ви постраждали або стали свідком воєнного злочину"
• Спеціалізовані служби підтримки для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі
• Загальні служби підтримки для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі
• Центри допомоги врятованим
• Шляхи перенаправлення постраждалих від СНПК між суб’єктами взаємодії для отримання послуг та допомоги
• Я знаю людину, яка постраждала від сексуального насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів — як їй допомогти