Інвалідність та порядок її встановлення

Հաշմանդամությունը և դրա սահմանման կարգը

Fogyatékosság és annak megállapításának rendje

Invalidnosť thaj o drom le sastarelpes

Нормативна база

• Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"
• Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"
• Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 2024 року № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи"
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"

Увага!!! з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Повноваження, права і обов'язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. Документи, рішення, прийняті, видані МСЕК в період їх роботи, є чинними та продовжують бути підставами для продовження надання особам і дітям статусів, прав, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, якщо такі статуси, права, виплати та соціальні гарантії були оформлені (призначені) до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (26.11.2024), якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку, або до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Основні поняття

Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Особа з інвалідністю - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні").

Дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний медичний висновок за формою № 080/о "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років").

Причинами інвалідності є:

• загальне захворювання;
• інвалідність з дитинства;
• нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
• професійне захворювання;
• травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання:

1. одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;
2. одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;
3. одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
4. поранення чи інші ушкодження здоров’я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;
5. одержані під час виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;
6. одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн та в повоєнний період;
7. пов’язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
8. пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків;
9. одержані внаслідок політичних репресій;
10. пов’язані з виконанням обов’язків військової служби, службових обов’язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
11. поранення, травми, каліцтва, контузії чи інші ушкодження здоров’я, отримані під час участі у Революції Гідності;
12. пов’язані із забезпеченням проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;
13. одержані під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, Служби судової охорони;
14. пов’язані з проходженням військової служби, служби в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, СБУ, інших військових формуваннях;
15. одержані в результаті нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), пов’язаного з проходженням військової служби або виконанням службових обов’язків.

• захворювання:

1. пов’язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
2. пов’язані з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
3. одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв’язку;

• поранення чи інше ушкодження здоров’я, одержані від вибухонебезпечних предметів;
• захворювання або інші ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (пункт 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядк).

Група інвалідності - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

• стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше   12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
• обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
• необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах (пункт 8 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 далі - Критерії встановлення інвалідності).

Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (пункт 10 Критеріїв встановлення інвалідності).

I група інвалідності

До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування (пункт 13 Критеріїв встановлення інвалідності,).

Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:

• нездатність до самообслуговування – особа не здатна до самообслуговування або потребує постійної допомоги протягом дня у більшості видів діяльності через серйозні обмеження у здатності до самообслуговування, що може включати повну залежність від сторонньої допомоги для виконання основних завдань.
• нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб – особа не здатна пересуватися, або здатна з серйозними обмеженнями чи в певних умовах, наприклад, за допомогою інвалідного візка. Характер ходьби може бути нестабільним, темп - дуже повільним або взагалі відсутнім. Здатність самостійно користуватися транспортом відсутня і особа потребує постійної допомоги. Показниками оцінки є практично відсутній темп пересування (0-20 метрів на хвилину), здатність долати менше 100 метрів лише із сторонньою допомогою або крісла колісного, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби - менше 100 метрів або неможливість виконання тесту без сторонньої допомоги.
• нездатність до орієнтації (дезорієнтація) – особа не здатна до орієнтації (дезорієнтація) або має вкрай серйозні порушення зору та/або слуху, які унеможливлюють нормальну життєдіяльність без сторонньої допомоги, постійно потребує допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів, але такі засоби не забезпечують повної функціональності, а також потребує постійної допомоги для всіх видів діяльності.
• нездатність до спілкування – особа не здатна до спілкування або практично не здатна до самостійного спілкування через значні обмеження; всі контакти можливі лише за допомогою інших осіб або спеціальних засобів комунікації (наприклад, комунікативних пристроїв), встановлення контактів у суспільстві є майже неможливим;
• нездатність контролювати свою поведінку – особа не здатна або практично не здатна контролювати свою поведінку відповідно до соціальних норм і потребує постійного нагляду та допомоги. Може не розпізнавати знайомих людей та об’єкти, втрачає здатність забезпечувати особисту безпеку і охайність, а реакції на навколишнє середовище є неадекватними і непередбачуваними;
• значні обмеження здатності до навчання – особа не здатна або практично не здатна до цілеспрямованого навчання навіть за організації додаткових умов для навчання і потребує постійної інтенсивної допомоги. Може оволодівати лише базовими життєвими навичками та потребує індивідуального догляду та підтримки в повсякденному житті;
• нездатність до окремих видів трудової діяльності (пункт 5 Критеріїв встановлення інвалідності,).

I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Підгрупи I групи інвалідності	Належність особи	Критерії встановлення
підгрупа А	належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування	критеріями встановлення підгрупи А I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
підгрупа Б	належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування	критеріями встановлення підгрупи Б I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб

II група інвалідності

ІІ група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, а саме стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя (пункт 5 Критеріїв встановлення інвалідності).

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

• обмеження самообслуговування II ступеня - особа потребує допомоги в самообслуговуванні приблизно кожні 30-60 хвилин протягом дня та використання допоміжних засобів. Допомога зосереджена на виконанні базових щоденних завдань, таких як харчування, прийом ліків та пересування;
• обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - особа має значні труднощі під час пересування, наприклад, може ходити лише на короткі відстані або потребувати допомоги під час використання сходів. Темп пересування повільний, можливість користуватися особистим та громадським транспортом суттєво обмежена і особа може потребувати регулярної допомоги інших. Показниками оцінки є темп пересування 20-59 метрів на хвилину, здатність подолати до 150 метрів лише з допомогою (палиці, ходунків або інших допоміжних засобів реабілітації), результат виконання шестихвилинного тесту ходьби 100-300 метрів;
• обмеження здатності до навчання II ступеня - особа здатна засвоювати лише окремі види робіт або завдань за індивідуальною програмою, часто потребує навчання вдома або додаткових умов для навчання, постійної підтримки спеціалістів та допоміжних засобів для забезпечення засвоєння навіть обмеженого обсягу знань і навичок;
• обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - особа може бути не здатна до провадження окремих видів трудової діяльності або до трудової діяльності взагалі, або здатна провадити різні види трудової діяльності шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням допоміжними засобами реабілітації та додатковим облаштуванням робочого місця, здійснення реабілітаційних заходів;
• обмеження здатності до орієнтації II ступеня - особа має серйозні порушення зору та/або слуху, які суттєво впливають на здатність до самостійного функціонування, постійно використовує окуляри або слухові апарати, регулярно використовує допоміжні засоби реабілітації та/або медичні вироби для адаптації і потребує сторонньої допомоги для виконання основних життєвих завдань;
• обмеження здатності до спілкування II ступеня - особа здатна спілкуватися тільки з дуже вузьким колом осіб (наприклад, з близькими родичами або доглядачами), для підтримки контактів постійно потребує допомоги інших осіб або допоміжних засобів. Невербальна комунікація використовується значно частіше, ніж усна;
• обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - особа відчуває значні труднощі з контролем поведінки та дотриманням норм, потребує постійного контролю та допомоги навіть у звичних ситуаціях, може мати проблеми з розумінням оточення та ідентифікацією людей і об’єктів, здатність забезпечувати особисту безпеку і охайність значно обмежена.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності (пункт 12 Критеріїв встановлення інвалідності).

III група інвалідності

ІІІ група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, а саме має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування (пункти 5, 11 Критеріїв встановлення інвалідності).

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є :

• обмеження самообслуговування I ступеня - особа потребує використання допоміжних засобів, регулярної допомоги один чи кілька разів на день для виконання окремих завдань, пов’язаних з особистою гігієною, одяганням, приготуванням їжі або іншими щоденними активностями, що може передбачати підтримку у плануванні дій або безпосередню допомогу;
• обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - особа може пересуватися, але з деякими труднощами, це може включати повільніший темп, потребу в коротких перервах на довгих відстанях або невеликі труднощі під час долання перепон. Вони можуть самостійно користуватися особистим та громадським транспортом, але іноді потребують допомоги. Показниками оцінки є темп пересування 20-59 метрів на хвилину, здатність долати до 200 метрів лише з допомогою (палиці, ходунків або інших допоміжних засобів реабілітації), результат виконання шестихвилинного тесту ходьби -100-300 метрів;
• обмеження здатності до навчання I ступеня - особа потребує додаткових умов для навчання в закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму освітнього процесу та/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає), може засвоювати обмежену програму, яка адаптована під її потреби, з подовженими строками навчання та періодичною допомогою сторонніх осіб (крім персоналу, що навчає) для ефективного засвоєння матеріалу;
• обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - особа має частково втрачену можливість для повноцінної трудової діяльності, що може включати: втрату професії або значне обмеження кваліфікації, зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значні труднощі в набутті професії або працевлаштуванні, особливо для осіб, що раніше не працювали;
• обмеження здатності до орієнтації I ступеня - особа має значні труднощі в сприйнятті зору та/або слуху, які вимагають адаптацій у повсякденному житті, постійно використовує окуляри та/або слухові апарати та потребує сторонньої допомоги для орієнтації в нових умовах або ситуаціях;
• обмеження здатності до спілкування I ступеня - особа здатна до спілкування з обмеженим колом знайомих осіб, часто потребує допоміжних засобів (читання з губ, письмові інструкції) або допомоги для підтримання контакту, наявні труднощі у суспільній взаємодії на робочому місці чи під час навчання;
• обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - особа здатна контролювати свою поведінку лише у звичних обставинах, часто потребує допомоги для дотримання суспільних норм і підтримки адекватної реакції на складні або незвичні ситуації. Може відчувати труднощі з особистою безпекою або охайністю, але з підтримкою може справлятися з такими завданнями (пункт 6 Критеріїв встановлення інвалідності).

Порядок встановлення інвалідності

З 01 січня 2025 року запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування людини. На базі багатопрофільних лікарень розпочали роботу експертні команди лікарів, які проводять оцінювання повсякденного функціонування людини для встановлення інвалідності. Вони замінили МСЕК, ліквідовані наприкінці 2024 року.

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО)— спеціально створені команди лікарів в спеціально визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я, які проводять оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання; встановлюють ступінь втрати професійної працездатності та виконують інші обов'язки відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок).

Детальніше - Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)

▶ Звернення до свого лікуючого лікаря

Оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):

• лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги;
• лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спеціалізується на захворюванні, що спричинило значні порушення здоров’я, які можуть бути підставою для встановлення інвалідності чи  ступеню втрати професійної працездатності. Це перший необхідний крок для взаємодії в межах процесу оцінювання. За наявності необхідного пакету документів та обстежень Ви можете також звернутись до свого сімейного лікаря.

Після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності станів, що відповідають Критеріям направлення на оцінювання, лікар формує в електронній системі направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зверніть увагу! За інформацією МОЗ направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує саме той лікар, який надає медичну допомогу людині з основного захворювання або стану, що стало підставою для оцінювання. Якщо людині вже видано консультативний висновок або медичне заключення, у якому зазначено рекомендацію щодо проведення оцінювання, — направлення має оформити той лікар, який підписав цей документ. Це може бути вузький спеціаліст, лікар у стаціонарі чи будь-який інший лікар, який супроводжує лікування. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря, аби оформити направлення. Винятком можуть бути лише випадки, коли лікування завершено або немає доступу до закладу, де його проводили — тоді зібрані документи можна передати іншому лікарю, який зможе сформувати направлення. Але в першу чергу це відповідальність саме того лікаря, який дав рекомендацію щодо оцінювання.

• головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 17 Порядку).

▶ Підготовка необхідних документів

Заява

У довільній формі про присутність під час очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду експертною командою лікаря, який направив, та/або уповноваженого представника. Документ, що підтверджує повноваження такого уповноваженого представника.

Особисті документи:

• документ, що посвідчує особу,
• витяг з реєстру територіальної громади (за наявності),
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - для внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• документ, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта громадянина України у формі книжечки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта/копія сторінки паспорта громадянина України у формі картки, до якого внесено запис із словом “відмова”;
• військово-обліковий документ для призовників, військовозобов’язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці (у разі подання таких документів особою) - для чоловіків віком від 18 до 60 років;
• паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, - для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;
• довідка про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 - для осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.

Медичні документи, включаючи:

• виписки з амбулаторної карти (025/о або електронної карти) або після стаціонарного лікування або втручання (форма 027/о): вони підтверджують проведене лікування та стан здоров’я пацієнта​​.
• висновки лікарів та результати інструментальних чи лабораторних досліджень: документи мають містити інформацію про заклад охорони здоров'я, лікаря або лабораторію, стан пацієнта і діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та, найкраще, якщо результати зафіксовані в ЕСОЗ.
• якщо ви проходили реабілітацію в сфері охороні здоров'я, варто подати Індивідуальний реабілітаційний план (ІРП).
• акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), тощо, що встановлені додатками 11, 11-1, 20, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337;
• попередні висновки та довідки МСЕК (за наявності)​​;
• документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням протягом п’яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Зверніть увагу ! Медичні документи в електронній формі (у тому числі у вигляді скан-копій оригіналів документів) повинні містити: інформацію про повне найменування закладу охорони здоров’я та його код згідно з ЄДРПОУ, дату видачі документа, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) пацієнта, дату народження пацієнта, діагноз або описові характеристики стану систем чи органів, чи біологічних матеріалів (за необхідності), прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та посаду відповідальної особи закладу охорони здоров’я, яка сформувала (надала) такий документ, бути засвідченими її власноручним підписом та особистою печаткою і печаткою закладу охорони здоров’я (за наявності) для відсканованих документів або мати електронне позначення часу вивантаження документа з електронної медичної інформаційної системи - для записів, які внесені до електронної системи охорони здоров’я (пункт 21 Порядку).

Документи, що підтверджують причини інвалідності

• Документи, які дають підстави для встановлення причини інвалідності (наприклад постанова ВЛК або рішення ЛКК про встановлену інвалідність дитині).

▶Прийняття до розгляду електронного направлення

Після прийняття електронного направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається особі, щодо якої буде проводитися оцінювання, на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти протягом п’яти календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив (без зазначення персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання) (пункт 26 Порядку).

Підстави для повернення документів:

• наявність помилок у введеній інформації або невнесення до електронного направлення всіх необхідних відомостей, які не носять характеру описок, технічних або арифметичних помилок;
• відсутність необхідних документів, які повинні бути додані до електронного направлення, зазначених у пунктах 21 і 22  Порядку;
• неналежна якість електронних копій документів, які додані до електронного направлення, що унеможливлює ознайомлення з ними;
• невідповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (пункт 27 Порядку).

▶Проведення оцінювання експертною командою

Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою ( пункт 28 Порядку).

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров’я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров’я (пункт 30 Порядку).

Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.(пункт 29 Порядку).

Зверніть увагу! На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється із зазначенням у протоколі причини такого зупинення. Рішення у справі не виноситься.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

Дата встановлення інвалідності:

•дата направлення на оцінювання •дата заповнення медичного формуляра, що передається відповідно до міждержавних договорів (угод) •дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.	У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності
дата прийняття рішення експертною командою	для осіб, які направлені на оцінювання з метою продовження тимчасової непрацездатності, та в разі прийняття рішення експертної команди про встановлення інвалідності
дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи	у разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.
дата направлення на проведення оцінювання, але не раніше досягнення особою вісімнадцятирічного віку	у випадках проведення оцінювання особи, яка була направлена з метою необхідності встановлення інвалідності по досягненню дитиною з інвалідністю повноліття, та у разі прийняття рішення про встановлення інвалідності із зазначенням причини інвалідності “інвалідність з дитинства”

Датою, до якої встановлено інвалідність, вважається перше число місяця, наступного за місяцем, у якому повинно бути проведено повторне оцінювання (пункт 40 Порядку).

У разі встановлення інвалідності експертна команда розробляє рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686, індивідуального реабілітаційного плану (за наявності), за участю особи індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в яких визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації, медичні вироби та відповідальні за виконання. Експертна команда відповідає за якість розроблених рекомендацій та здійснює у межах своїх повноважень контроль за їх виконанням (пункт 43 Порядку).

▶Надсилання рішення експертної команди

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв’язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності):

• на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання;
• засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) - у разі відсутності електронної пошти, протягом п’яти календарних днів;
• відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (пункт 53 Порядку).

Зверніть увагу! У разі коли до направлення на оцінювання в разі потреби із зазначенням причини інвалідності або ступеня втрати працездатності додана копія військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці, у разі встановлення, зміни (невстановлення) відповідній особі групи інвалідності експертна команда повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Оскарження рішення експертної команди. Позасудовий та судовий порядок оскарження

Позасудовий порядок

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Експертні команди Центру оцінювання розглядають звернення з усієї України - місце проживання чи реєстрації людини не має значення. До їх складу входять лікарі з різних державних закладів охорони здоров'я.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії подається скаржником (його уповноваженим представником):

• у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи (Україна, 49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А)

Скаржник (його уповноважений представник) може надіслати скаргу (її скановану копію) на адресу електронної пошти Центру оцінювання функціонального стану особи ([email protected]). У такому разі рішення за скаргою приймається за умови надсилання підписаної скарги поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи.

• в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості) (пункт 58 Порядку).

У разі подання скарги в електронній формі скаржник (його уповноважений представник) звертається до лікаря, який направив, та пред’являє йому документи, що посвідчують його особу, а уповноважений представник скаржника - також документи, що підтверджують його повноваження, лікар здійснює ідентифікацію особи та розпочинає в електронній системі процес оскарження.

Скаргу потрібно подати протягом 40 календарних днів з моменту надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин (відрядження, тимчасова непрацездатність, проходження військової служби), можна подати клопотання про його поновлення до Центру оцінювання. До клопотання додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин. Клопотання можна подати в електронній або паперовій формі. Центр оцінювання розглядатиме такі клопотання протягом п’яти робочих днів і буде повідомляти про своє рішення поштою або через електронну систему. Якщо строк поновлено, скаргу необхідно подати протягом 10 робочих днів після отримання відповідного повідомлення від Центру оцінювання (пункт 60 Порядку).

Важливо! Скарга, подана з порушенням строку подання без поважних причин, залишається без розгляду. Перелік відомостей, що містяться у скарзі визначений додатком 3 до Порядку. У разі подання скарги, яка не містить відомостей, зазначених у додатку 3, або неподання електронних копій оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника, Центр оцінювання функціонального стану особи залишає таку скаргу без руху. Скарга не підлягає розгляду за умови наявності ознак, визначених статтею 45 Закону України “Про адміністративну процедуру” (пункт 65 Порядку).

Розгляд скарг може відбуватися очно, заочно або із використанням засобів телемедицини. Експертна команда Центру оцінювання аналізує документи, заслуховує пояснення скаржника чи його уповноваженого представника, а за потреби проводить повторне оцінювання. При цьому повторне оцінювання проводиться на підставі результатів медичного обстеження скаржника, проведеного в закладі охорони здоров'я, до якого направить Центр оцінювання. У разі відмови скаржника від медичного обстеження або неприбуття на нього (крім випадків відрядження, тимчасової непрацездатності чи мобілізації скаржника) експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про скасування рішення, що оскаржується (пункт 67 Порядку, пункт 8 Положення про експертні команди оцінювання).

За результатами розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти такі рішення:

• про підтвердження оскаржуваного рішення;
• про скасування оскаржуваного рішення;
• про формування нового рішення (у такому разі експертна команда Центру оцінювання повинна сама й ухвалити нове рішення за результатами оцінювання скаржника).

Скаржник вправі відмовитися від скарги на будь-якому етапі після її подання. У такому разі Центр оцінювання функціонального стану особи приймає відмову скаржника і залишає скаргу без розгляду. Після прийняття відмови скаржника від скарги повторне звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою на те саме рішення не допускається (пункт 71 Порядку).

Судовий порядок

Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у шестимісячний строк з моменту прийняття ЕКОПФО рішення. Відповідачем у даній справі буде Центр оцінювання функціонального стану особи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення ЕКОПФО, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада»

Також, можете ознайомитись з позитивними рішеннями суду щодо перегляду рішень МСЕК:

рішення Хмельницького окружного адміністративного суду справа №560/6096/22

рішення Миколаївського окружного адміністративного суду справа №400/3178/24

Див. також

• Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)
• Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)
• Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни
• Порядок встановлення інвалідності дитини
• Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

Отримання безоплатної правничої допомоги

Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

• контакт-центр ‒ 0 800 213 103 (дзвінки у межах України безкоштовні);
• бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на мапі).