Договір міни житла: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
== Набуття права власності на житло == | == Набуття права власності на житло == | ||
'''Будівництво житла.''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності. | '''Будівництво житла.''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності. | ||
Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+380#w2_1 ст. 380 ЦК України]). | |||
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. | '''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+335#w2_1 ст. 335 ЦК України]). | ||
'''Купівля-продаж житла.''' Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655# | '''Купівля-продаж житла.''' Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+655#w2_1 ст. 655 ЦК України]). | ||
'''Договір дарування житла.''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717 | '''Договір дарування житла.''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+717#w2_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність. | ||
'''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в ЦК України як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744# | '''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в ЦК України як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+744#w2_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. | ||
'''Договір застави (іпотеки) житла.''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572# | '''Договір застави (іпотеки) житла.''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+572#w2_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). | ||
'''Приватизація державного житлового фонду.''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. | '''Приватизація державного житлового фонду.''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. | ||
== Предмет договору міни == | == Предмет договору міни == | ||
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715# | За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+715#w2_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу. | ||
За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються. | За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються. | ||
Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715# | Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+715#w2_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача. | ||
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми. | За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми. | ||
У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду | У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. | ||
Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм. | Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм. | ||
| Рядок 81: | Рядок 81: | ||
Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення. | Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення. | ||
''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.'' | ''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.'' | ||
Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок. | Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок. | ||
