Договір міни житла: відмінності між версіями

  '''Договір міни''' — це документ, що посвідчує обмін майна чи іншої цінності між сторонами угоди. Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

* паспорти     сторін договору;

* реєстраційні     номера облікових карток платників податків сторін;

* документи,     що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально     посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду),     дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності;     свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);

* довідки     про склад сім’ї;

* свідоцтво     про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка     (дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;

* свідоцтво     про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину,     якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають     неповнолітні особи.

'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої нe відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.  

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655#w1_1 ст. 655 ЦК України]).

  '''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717+#w1_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744#w1_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572#w1_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

[[Категорія:Житлове право]]